Значення в інших словниках

  1. дворушник — -а, ч. Підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а таємно діє проти нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дворушник — ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм. Словник синонімів української мови
  3. дворушник — двору́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. дворушник — див. брехливий; зрадник Словник синонімів Вусика
  5. дворушник — ДВОРУ́ШНИК, а, ч. Підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а таємно діє проти нього. Автор створив яскраву галерею образів цих фальшивих «народолюбців», серед них-..демагога і дворушника Поповича (Рад. Словник української мови в 11 томах