завертка

Значення в інших словниках

1. завертка — за́вертка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. завертка — -и, ж., розм. Дерев'яний пристрій, що являє собою стрижень із прибитою на кінці пластинкою, яка з повертанням стрижня може замикати або відмикати двері, браму. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завертка — на всі за́вертки, зі сл. хропі́ти. Дуже голосно, нестримно. — А хропе ото хто так? — Грицю, штовхни його, чого він ото на всі завертки? — звернувся Шельменко до Гриця (Остап Вишня). Фразеологічний словник української мови
4. завертка — ЗА́ВЕРТКА, и, ж., розм. Дерев’яний пристрій, що становить собою стрижень з прибитою на кінці пластинкою, яка при повертанні стрижня може замикати або відмикати дворі, браму. Христя кинулась до надвірних дверей, одчинила їх, .. Словник української мови в 11 томах
5. завертка — Завертка, -ки ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, завертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ завертці. Словник української мови Грінченка