завідувач

Значення в інших словниках

1. завідувач — заві́дувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. завідувач — [зав’ідувач] -ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў Орфоепічний словник української мови
3. завідувач — -а, ч., чого. Той, хто завідує, керує чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. завідувач — ЗАВІ́ДУВАЧ чого (той, хто завідує, керує чим-небудь), ЗАВІ́ДУЮЧИЙ чим, рідше, ЗАВ розм., ЗАВІ́ДАТЕЛЬ діал. Потім з'явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (В. Словник синонімів української мови
5. завідувач — Заві́дувач, -ча, -чеві; -вачі, -чів чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. завідувач — ЗАВІ́ДУВАЧ, а, ч., чого. Той, хто завідує, керує чим-небудь. З’явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (Собко, Нам спокій… 1959, 20)... Словник української мови в 11 томах