1. Словник синонімів української мови

завідувач

ЗАВІ́ДУВАЧ чого (той, хто завідує, керує чим-небудь), ЗАВІ́ДУЮЧИЙ чим, рідше, ЗАВ розм., ЗАВІ́ДАТЕЛЬ діал. Потім з'явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (В. Собко); Його кликав у Сухумі дядько, обіцяючи влаштувати завідуючим фотоательє (О. Донченко); Потім за рік її (Софійку) поставлено на зава дитколектора, й їй тепер уже не здалося це чимось дивним (Л. Смілянський); А ось одного разу старшина привіз із собою не саму комісію, а ще й Юхима Івановича, завідателя міністерської двокласної школи (І. Микитенко). — Пор. керівни́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завідувач — заві́дувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. завідувач — [зав’ідувач] -ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў Орфоепічний словник української мови
  3. завідувач — -а, ч., чого. Той, хто завідує, керує чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завідувач — Доглядач, наглядач, керівник, управитель, див. директор, шеф Словник чужослів Павло Штепа
  5. завідувач — Заві́дувач, -ча, -чеві; -вачі, -чів чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. завідувач — ЗАВІ́ДУВАЧ, а, ч., чого. Той, хто завідує, керує чим-небудь. З’явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (Собко, Нам спокій… 1959, 20)... Словник української мови в 11 томах