1. Словник чужослів Павло Штепа

закривати

(водогін) закручувати, закрутити, позакручувати, (двері) зачиняти, зачинити, позачиняти, (діру) затуляти, затулити, позатуляти, (запоною) запинати, запнути, заслонювати, заслонити, позаслонювати, (книгу) загортати, загорнути, згортати, згорнути, (очі) заплющувати, заплющити, сплющувати, сплющити, приплющувати, приплющити, склеплювати, склепляти, склепити, стулювати, стуляти, стулити, щулювати, щулити, пощулювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закривати — закрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закривати — Двері, вікно, ворота, шафу, скриню тощо – переважно зачиняти. Повіки очей – переважно заплющувати. Літературне слововживання
  3. закривати — (собою) загороджувати, затуляти, заслоняти, застувати, застити; (небо хмарою) покривати, затягати, застилати; (посуд) накривати; (від очей) укривати, прикривати; (очі) стуляти, склепляти, заплющувати; (шлях) перекривати, бльокувати; (церкву) не давати діяти кому; (склеп) замикати; (віче) КІНЧАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. закривати — -аю, -аєш, недок., закрити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Загороджувати, затуляти кого-, що-небудь, робити невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. || перев. від кого – чого. Приховувати, укривати. 2》 Накладати, навішувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. закривати — заплю́щувати (рідше закрива́ти, замика́ти і т. ін.) / заплю́щити (рідше закри́ти, замкну́ти і т. ін.) о́чі. 1. на що. Навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. Фразеологічний словник української мови
  6. закривати — ЗАКРИВА́ТИ (робити невидимим, недоступним), ЗАТУЛЯ́ТИ, ЗАСТУПА́ТИ, ЗАСЛОНЯ́ТИ, ЗАСЛО́НЮВАТИ рідше, ЗАТУ́ЛЮВАТИ розм., ОСЛО́НЮВАТИ діал.; ОБСЛО́НЮВАТИ рідко (з усіх боків). — Док.: закри́ти, затули́ти, заступи́ти, заслони́ти, ослони́ти, обслони́ти. Словник синонімів української мови
  7. закривати — ЗАКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Загороджувати, затуляти кого-, що-небудь, робити невидимим абс недоступним для удару, дотику і т. ін. А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. закривати — Закрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. закрити, -рию, -єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499. Словник української мови Грінченка