закривати

Двері, вікно, ворота, шафу, скриню тощо – переважно зачиняти. Повіки очей – переважно заплющувати.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закривати — закрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закривати — (собою) загороджувати, затуляти, заслоняти, застувати, застити; (небо хмарою) покривати, затягати, застилати; (посуд) накривати; (від очей) укривати, прикривати; (очі) стуляти, склепляти, заплющувати; (шлях) перекривати, бльокувати; (церкву) не давати діяти кому; (склеп) замикати; (віче) КІНЧАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. закривати — -аю, -аєш, недок., закрити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Загороджувати, затуляти кого-, що-небудь, робити невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. || перев. від кого – чого. Приховувати, укривати. 2》 Накладати, навішувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закривати — (водогін) закручувати, закрутити, позакручувати, (двері) зачиняти, зачинити, позачиняти, (діру) затуляти, затулити, позатуляти, (запоною) запинати, запнути, заслонювати, заслонити, позаслонювати, (книгу) загортати, загорнути, згортати, згорнути... Словник чужослів Павло Штепа
  5. закривати — заплю́щувати (рідше закрива́ти, замика́ти і т. ін.) / заплю́щити (рідше закри́ти, замкну́ти і т. ін.) о́чі. 1. на що. Навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. Фразеологічний словник української мови
  6. закривати — ЗАКРИВА́ТИ (робити невидимим, недоступним), ЗАТУЛЯ́ТИ, ЗАСТУПА́ТИ, ЗАСЛОНЯ́ТИ, ЗАСЛО́НЮВАТИ рідше, ЗАТУ́ЛЮВАТИ розм., ОСЛО́НЮВАТИ діал.; ОБСЛО́НЮВАТИ рідко (з усіх боків). — Док.: закри́ти, затули́ти, заступи́ти, заслони́ти, ослони́ти, обслони́ти. Словник синонімів української мови
  7. закривати — ЗАКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Загороджувати, затуляти кого-, що-небудь, робити невидимим абс недоступним для удару, дотику і т. ін. А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. закривати — Закрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. закрити, -рию, -єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499. Словник української мови Грінченка