Значення в інших словниках

  1. карцер — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
  2. карцер — ка́рцер шк. покарання (ст): Дуже часто справа кінчалась на “карцері” в неділю по Службі Божій – треба було йти до школи й писати задачу на дану тему. Ми того дуже не любили (Монцібович) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. карцер — -у, ч. Приміщення (часто без світла) у в'язниці (до революції також у навчальному закладі) для тимчасового одиночного ув'язнення осіб, винних або звинувачених у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карцер — Приміщення для одиночного ув'язнення арештантів у тюрмі або винних учнів у пансіоні (синонім — кандей). Архітектура і монументальне мистецтво
  5. карцер — КА́РЦЕР, у, ч. Приміщення (перев. без світла) у в'язниці для тимчасового одиночного ув'язнення осіб, винних або звинувачених у чомусь. [Начальник сторожі:] Сього замкніте у карцер на ніч (Леся Українка); На шістнадцятий день Андрія забрали з карцеру (І. Словник української мови у 20 томах
  6. карцер — ка́рцер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. карцер — КА́РЦЕР, у, ч. Приміщення (звичайно без світла) у в’язниці (до революції також у навчальному закладі) для тимчасового одиночного ув’язнення осіб, винних або звинувачених у чомусь. [Начальник сторожі:] Сього замкніте у карцер на ніч (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. карцер — Ка́рцер, -ра, в -рі; -цери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)