кочегар

Паляч, палій, див. грубник

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочегар — ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. Словник синонімів української мови
  2. кочегар — кочега́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. кочегар — КОЧЕГА́Р, а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових казанів. Бувши за кочегара на винокурні, не стерпів [Павло Никодимович] якоїсь образи й люто побив поміщицького управителя Северина Ярошевського (Крот., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. кочегар — -а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових котлів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кочегар — КОЧЕГА́Р, а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових казанів. Бувши за кочегара на винокурні, не стерпів [Павло Никодимович] якоїсь образи й люто побив поміщицького управителя Северина Ярошевського (Є. Кротевич); Ішов [пароплав] повним ходом. Словник української мови у 20 томах