кочегар
КОЧЕГА́Р, а, ч.
Робітник, що обслуговує печі парових казанів.
Бувши за кочегара на винокурні, не стерпів [Павло Никодимович] якоїсь образи й люто побив поміщицького управителя Северина Ярошевського (Є. Кротевич);
Ішов [пароплав] повним ходом. Без перепочинку працювали кочегари, намагаючись підтримувати високий тиск пари (О. Донченко);
Кочегар жбурляв його [вугілля] в криваву горлянку паровоза (І. Микитенко);
За кілька днів Лосс .. під вигаданим прізвищем поступив на вантажне судно кочегаром (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кочегар — кочега́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кочегар — -а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових котлів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кочегар — Паляч, палій, див. грубник Словник чужослів Павло Штепа
- кочегар — ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. Словник синонімів української мови
- кочегар — КОЧЕГА́Р, а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових казанів. Бувши за кочегара на винокурні, не стерпів [Павло Никодимович] якоїсь образи й люто побив поміщицького управителя Северина Ярошевського (Крот., Вибр. Словник української мови в 11 томах