кочегар
кочега́р
-а, ч.
Робітник, що обслуговує печі парових котлів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кочегар — кочега́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кочегар — Паляч, палій, див. грубник Словник чужослів Павло Штепа
- кочегар — КОЧЕГА́Р, а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових казанів. Бувши за кочегара на винокурні, не стерпів [Павло Никодимович] якоїсь образи й люто побив поміщицького управителя Северина Ярошевського (Є. Кротевич); Ішов [пароплав] повним ходом. Словник української мови у 20 томах
- кочегар — ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. Словник синонімів української мови
- кочегар — КОЧЕГА́Р, а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових казанів. Бувши за кочегара на винокурні, не стерпів [Павло Никодимович] якоїсь образи й люто побив поміщицького управителя Северина Ярошевського (Крот., Вибр. Словник української мови в 11 томах