лукавий

1. підступний, зрадницький, брехливий, підлий, киринний, див. лицемірний

2. це див. демон

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лукавий — Хитрий, нещирий, єхидний, с. підступний, криводушний, зрадливий; (- очі) грайливий; (- помисли) гріховний, грішний, нечестивий. Словник синонімів Караванського
  2. лукавий — від лука́вого, ірон. Те, що суперечить певним нормам, канонам і т. ін.; щось не таке як прийнято, як треба. — Не люблю, як ти з книжок почнеш верзти всячину. То все від лукавого (Б. Фразеологічний словник української мови
  3. лукавий — (який виявляє нещирість) облудний, лицемірний, підлотний, підлий, фальшивий, (прикриває злі наміри) підступний, непевний. Словник синонімів Полюги
  4. лукавий — ЛУКА́ВИЙ, а, е. 1. Здатний на різні хитрощі або жарти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Чи варто замислюватися, де, коли й з ким переступила закон Божий і людський лукава жінка? (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. лукавий — лука́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. лукавий — -а, -е. 1》 Здатний на різні хитрощі або жарти. || Власт. людині з такою вдачею. || Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.). 2》 Здатний на нещирість, брехню; єхидний. || Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. лукавий — ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.). Словник синонімів української мови
  8. лукавий — див. брехливий; хитрий; чорт Словник синонімів Вусика
  9. лукавий — Лукавий чоловік словами любить, а ділами губить. Говорить гарні слова, але творить зло. Лукавий як не мудрує, а все заплутається в свої тенета. Погана людина, яка хоче зробити комусь шкоду, заподіє її собі. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. лукавий — ЛУКА́ВИЙ, а, е. 1. Здатний на різні хитрощі або жарти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Котл. Словник української мови в 11 томах
  11. лукавий — Лукавий, -а, -е 1) Лукавый, коварный. Ном. № 2877. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. К. Псалт. 8. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? Шевч. 413. 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. Ном. № 6558. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий? Чуб. І. 111. Словник української мови Грінченка