люк

Значення в інших словниках

1. люк — Люк, лю́ка: — отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь [37] — прогалина, пропуск [51,52] Словник з творів Івана Франка
2. люк — люк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. люк — Отвір; (накривка отвору) ляда, покришка, дверцята. Словник синонімів Караванського
4. люк — -а, ч. 1》 Отвір, звичайно з заслінкою, для проникнення вниз, усередину чого-небудь. || Заслінка, дверцята, що прикривають такий отвір. 2》 Отвір, що заміняє собою вікно. 3》 спец. Отвір для засипання чого-небудь або виймання зсередини чогось. 4》 гірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. люк — ЛЮК, а, ч. 1. Отвір із заслінкою для проникнення вниз, усередину чого-небудь. Круглий люк у підлозі загальної каюти веде вниз (В. Владко); Слово “міни” зупинило танкіста, він закляк, тримаючи круглу кришку люка (К. Словник української мови у 20 томах
6. люк — (голл. luik) виріз, отвір у палубах корабля, у танку, підлозі сцени, стінках парового котла тощо, а також кришка, що прикриває цей отвір. Словник іншомовних слів Мельничука
7. люк — Отвір у палубі судна, напр., вантажний л. (веде до вантажного трюму). Універсальний словник-енциклопедія
8. люк — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
9. люк — ЛЮК, а, ч. 1. Отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь. Від кубрика до кубрика бігав розсильний, нахилявся над круглими люками, пронизливо свистів у мідну боцманську дудку (Ткач, Крута хвиля, 1956, 119)... Словник української мови в 11 томах