люк

ЛЮК, а, ч.

1. Отвір із заслінкою для проникнення вниз, усередину чого-небудь.

Круглий люк у підлозі загальної каюти веде вниз (В. Владко);

Слово “міни” зупинило танкіста, він закляк, тримаючи круглу кришку люка (К. Гриб);

// Заслінка, дверцята, що затуляють такий отвір.

Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка (В. Кучер);

Танк став, відхилився люк, висунулась рука (Ю. Яновський).

2. Отвір, що заміняє собою вікно.

Як худобу, загнали [хлопців] у холодні вагони, закрутили дротом двері та люки і під охороною – на Ромодан (А. Головко);

З понеділка Андрій почав працювати на складі: відбивав люки вагонів з брикетом і бічною драбиною залазив до рудого курища (Є. Пашковський).

3. спец. Отвір для засипання чого-небудь або виймання з середини чогось.

Кукурудзу засипають зверху, а беруть її в міру потреби з люка в нижній частині коша (з наук.-попул. літ.).

4. гірн. Нижня частина шахти, гірничих виробок із різними пристроями для регулювання подачі руди, вугілля до транспорту.

Вдалині [рудні] чулися глухі вдари й шелест руди, що десь у бічній стіні ходком спускалася вниз до люка (Олесь Досвітній);

Пiдхоплений гравiтацiйним полем контейнер слухняно пiрнув у люк вантажної шахти i зник (О. Авраменко, В. Авраменко).

5. військ. Отвір у борті судна, броні танка і т. ін. для стрільби з артилерійської гармати, кулемета.

– Може, він у літаку зовсім здурів, відчинив люк і виплигнув, потягши за собою другого пасажира? – зробила висновок Ніна Володимирівна (М. Трублаїні);

Товариші витягали його [Василя] з палаючого танка через люк (О. Довженко);

В ракеті відкрився люк, звідти вискочив Василь (О. Бердник).