люк

О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд., ПРО́ГІН, ПРО́РІЗ (для вікон, дверей у спорудах); ВИ́ЛОМ (у стіні, даху і т. ін.); ПРОРІ́ХА, ВІ́ЧКО, ПРОЗУ́РКА рідше (невелике, перев. круглої форми); ЩІЛИ́НА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, ПРО́СВІТ, ПРО́СВІ́ТОК (перев. вузьке, через яке щось проникає, проглядається); ПРО́РІЗ, ПРО́РІЗЬ (зроблене чим-небудь гострим). Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором (М. Коцюбинський); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (С. Скляренко); Ліз він помацки.., і ледве-ледве дотягнувся до люка (З. Тулуб); Жерла сотень гармат вивергали полум'я. Через їхній гуркіт не чути було пострілів з рушниць (з підручника); А джміль гуде, б'ється В гарячі вікна, Шукає продуху (В. Мисик); Поет разом із своїм супутником розглядає в панському садку великий розлогий дуб і невелику відтулину в ньому, подібну до маленького віконця (І. Кириленко); Світла було мало. Тільки зверху через продуховину падало його трохи (Г. Хоткевич); В горах чорніють пащі, подібні до дверей.. Це гірські палаци колишнього, може, кам'яного віку. Житла людські (О. Досвітній); Будівля не була ще вивершена: ..крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Ю. Смолич); Прогони дверей; Розчинилися (двері).. і в темній прорісі заметушилася постать чоловіка (Панас Мирний); Увагу Ібрагіма привернув оригінальний фонтан.. з десятка вічок тихо булькала вода (О. Іваненко); Він часто прислухається, підходить до прозурки (С. Васильченко); В стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Заглядати в шпарку; У просвіті вікна з'являється голова Сусляєва (І. Кочерга); Віруючі часом заходили сюди (у каплицю), щоб поцілувати ікону й кинути у синеньку скриньку з вузькою проріззю мідяка (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люк — Люк, лю́ка: — отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь [37] — прогалина, пропуск [51,52] Словник з творів Івана Франка
  2. люк — люк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. люк — Отвір; (накривка отвору) ляда, покришка, дверцята. Словник синонімів Караванського
  4. люк — -а, ч. 1》 Отвір, звичайно з заслінкою, для проникнення вниз, усередину чого-небудь. || Заслінка, дверцята, що прикривають такий отвір. 2》 Отвір, що заміняє собою вікно. 3》 спец. Отвір для засипання чого-небудь або виймання зсередини чогось. 4》 гірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. люк — Ляда, шиб Словник чужослів Павло Штепа
  6. люк — ЛЮК, а, ч. 1. Отвір із заслінкою для проникнення вниз, усередину чого-небудь. Круглий люк у підлозі загальної каюти веде вниз (В. Владко); Слово “міни” зупинило танкіста, він закляк, тримаючи круглу кришку люка (К. Словник української мови у 20 томах
  7. люк — (голл. luik) виріз, отвір у палубах корабля, у танку, підлозі сцени, стінках парового котла тощо, а також кришка, що прикриває цей отвір. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. люк — Отвір у палубі судна, напр., вантажний л. (веде до вантажного трюму). Універсальний словник-енциклопедія
  9. люк — ЛЮК, а, ч. 1. Отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь. Від кубрика до кубрика бігав розсильний, нахилявся над круглими люками, пронизливо свистів у мідну боцманську дудку (Ткач, Крута хвиля, 1956, 119)... Словник української мови в 11 томах