накочувати

Значення в інших словниках

1. накочувати — нако́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. накочувати — Котити на; (шлях) укочувати, утрамбовувати, уторовувати, наїжджувати; (котком) прикочувати, коткувати; (каміння) навертати, навалювати; (фарбу) наносити, сов. накатувати; (- хвилі) набігати, накочуватися. Словник синонімів Караванського
3. накочувати — -ую, -уєш, недок., накотити, -очу, -отиш, док. 1》 перех. Котячи, переміщати, накладати що-небудь на щось. || тільки док. Привалити, обкласти, покрити щось чим-небудь. || Котячи, збільшувати. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. накочувати — НАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. що. Котячи, переміщати, розташовувати, накладати що-небудь на щось. Чути було коротку команду, на перон накочували гармати, вантажили ящики (О. Словник української мови у 20 томах
5. накочувати — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
6. накочувати — НАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. перех. Котячи, переміщати, накладати що-небудь на щось. Чути було коротку команду, на порон накочували гармати, вантажили ящики (Коп., Вибр. Словник української мови в 11 томах
7. накочувати — Накочувати, -чую, -єш гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти). Ном. № 9247. --------------- Накочувати, -чую, -єш сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. Словник української мови Грінченка