накочувати
Накочувати, -чую, -єш
гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти). Ном. № 9247.
---------------
Накочувати, -чую, -єш
сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл.
1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили.
2) Накатывать, накатить (дорогу).
3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили. Чуб. V. 779.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накочувати — нако́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- накочувати — Котити на; (шлях) укочувати, утрамбовувати, уторовувати, наїжджувати; (котком) прикочувати, коткувати; (каміння) навертати, навалювати; (фарбу) наносити, сов. накатувати; (- хвилі) набігати, накочуватися. Словник синонімів Караванського
- накочувати — -ую, -уєш, недок., накотити, -очу, -отиш, док. 1》 перех. Котячи, переміщати, накладати що-небудь на щось. || тільки док. Привалити, обкласти, покрити щось чим-небудь. || Котячи, збільшувати. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накочувати — (дорогу) торувати, уторовувати, уторувати, утирати, утерти, повтирати Словник чужослів Павло Штепа
- накочувати — НАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. що. Котячи, переміщати, розташовувати, накладати що-небудь на щось. Чути було коротку команду, на перон накочували гармати, вантажили ящики (О. Словник української мови у 20 томах
- накочувати — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
- накочувати — НАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. перех. Котячи, переміщати, накладати що-небудь на щось. Чути було коротку команду, на порон накочували гармати, вантажили ящики (Коп., Вибр. Словник української мови в 11 томах