плескати

1. брьохати, брьохнути, вибрьохати, вибрьохнути, зібрьохати, зібрьохнути, набрьохати, набрьохнути, побрьохати, плюскати, плюснути, виплюскувати, виплюскати, виплюснути, повиплюскувати, наплюскувати, наплюскати, поплюскувати, поплюскати, розплюскувати, розплюснути, порозплюскувати, сплюснути, талапатися, талапнутися, поталапатися, виталапуватися, виталапнутися, заталапуватися, заталапнутися, позаталапуватися, наталапуватися, наталапатися, понаталапуватися, поталапатися, уталапуватися, уталапатися, повталапатися, хлюпати, хлюпнути, вихлюпувати, вихлюпати, вихлюпнути, повихлюпувати, нахлюпувати, нахлюпати, понахлюпувати, похлюпувати, похлюпати, розхлюпувати, розхлюпати, порозхлюпувати, хлюпотіти, хлюпотнути, похлюпотіти, вихлюпотіти, вихлюпотнути, схлюпотіти, схлюпотнути, хлюпостатися, захлюпостатися, нахлюпостатися, похлюпостатися, схлюпостатися, ухлюпостатися, хлюскати, хлюснути, захлюскати, вихлюскувати, вихлюснути, повихлюскувати, нахлюскувати, нахлюснути, понахлюскувати, попохлюскати, схлюскувати, схлюснути, посхлюскувати

2. це долонями, див. аплодувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

плескати — (про воду) плескотати, плескотіти, плюскати, хлюпати, ляскати, (в долоні) аплодувати. Словник синонімів Полюги
плескати — плеска́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
плескати — (- воду) хлюпати, плюскати, хлюпотати; (водою) бризкати, порскати, хлюпатися, (об що) битися, плескотати <-іти>, плюскотати; (- прапор) лопотіти; (молотом) ляскати, (в долоні — ще) бити <док. ударити>, ІД. Словник синонімів Караванського
плескати — див. говорити; лити; ляпати; просторікувати Словник синонімів Вусика
плескати — [плеискатие] -еишчу, -ешчеиш; нак. -еишчи, -еишч'іт' і -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи Орфоепічний словник української мови
плескати — плещу, плещеш і рідко плескаю, плескаєш, недок. 1》 неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. || Битися, ударятися об (у) що-небудь з плескотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
плескати — Плеска́ти, пле́щу, пле́щеш, пле́щуть; плесну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
плескати — ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок. 1. без прям. дод. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (А. Словник української мови у 20 томах
плескати — плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань!... Фразеологічний словник української мови
плескати — АПЛОДУВА́ТИ (бити в долоні на знак схвалення, вітання або яких-небудь вимог), ПЛЕСКА́ТИ, ОПЛЕ́СКУВАТИ рідше, ЛЯ́ПАТИ у спол. із сл. долоні, розм. Оркестр скінчив грати, слухачі, хоч їх було небагато, від душі аплодували (Л. Словник синонімів української мови
плескати — ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок. 1. неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
плескати — Плескати, -щу, -щеш гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать. Словник української мови Грінченка