плескати
плеска́ти
плещу, плещеш і рідко плескаю, плескаєш, недок.
1》 неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати.
|| Битися, ударятися об (у) що-небудь з плескотом.
|| Ударами, рухом по (у) воді (або іншій рідині) створювати плескіт.
|| Падати з плескотом.
|| розм. Іти з шумом (по воді, болоту).
2》 перех. і неперех. Бризкати водою (або іншою рідиною), лити її на кого-, що-небудь.
3》 неперех. Те саме, що плескатися 4).
4》 неперех. Утворювати звуки, схожі на сплеск води (перев. про крила).
5》 перех. і неперех. Бити чим-небудь по чомусь (звичайно з ляскотом).
6》 неперех. Бити в долоні на знак схвалення або вітання; аплодувати. Плескати в долоні.
7》 перех. Те саме, що випліскувати 3).
8》 перех. і без додатка, перен. Казати дурниці, вигадувати що-небудь, чого не було і немає.
|| Наговорювати на кого-небудь щось. Плескати язиком.
Значення в інших словниках
- плескати — (про воду) плескотати, плескотіти, плюскати, хлюпати, ляскати, (в долоні) аплодувати. Словник синонімів Полюги
- плескати — плеска́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- плескати — (- воду) хлюпати, плюскати, хлюпотати; (водою) бризкати, порскати, хлюпатися, (об що) битися, плескотати <-іти>, плюскотати; (- прапор) лопотіти; (молотом) ляскати, (в долоні — ще) бити <док. ударити>, ІД. Словник синонімів Караванського
- плескати — див. говорити; лити; ляпати; просторікувати Словник синонімів Вусика
- плескати — [плеискатие] -еишчу, -ешчеиш; нак. -еишчи, -еишч'іт' і -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи Орфоепічний словник української мови
- плескати — 1. брьохати, брьохнути, вибрьохати, вибрьохнути, зібрьохати, зібрьохнути, набрьохати, набрьохнути, побрьохати, плюскати, плюснути, виплюскувати, виплюскати, виплюснути, повиплюскувати, наплюскувати, наплюскати, поплюскувати, поплюскати, розплюскувати... Словник чужослів Павло Штепа
- плескати — Плеска́ти, пле́щу, пле́щеш, пле́щуть; плесну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плескати — ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок. 1. без прям. дод. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (А. Словник української мови у 20 томах
- плескати — плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань!... Фразеологічний словник української мови
- плескати — АПЛОДУВА́ТИ (бити в долоні на знак схвалення, вітання або яких-небудь вимог), ПЛЕСКА́ТИ, ОПЛЕ́СКУВАТИ рідше, ЛЯ́ПАТИ у спол. із сл. долоні, розм. Оркестр скінчив грати, слухачі, хоч їх було небагато, від душі аплодували (Л. Словник синонімів української мови
- плескати — ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок. 1. неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- плескати — Плескати, -щу, -щеш гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать. Словник української мови Грінченка