плескати
ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок.
1. неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати.
По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (Крим., Вибр., 1965, 77);
На річці плескала хвиля (Чорн., Визвол. земля, 1959, 151);
*Образно. Як море хвилями, плеще на вітрі яра пшениця (Головко, І, 1957, 340);
// Битися, ударятися об (у) що-небудь з плескотом.
Шумить Дніпро,.. плескає в береги (Вовчок, І, 1955, 91);
Лагідно плещуть хвилі об залізну обшивку пароплава (М. Ол., Леся, 1960, 125);
// Ударами, рухом по (у) воді (або іншій рідині) створювати плескіт.
Наші весла тихо плескали в морі (Коцюб., II, 1955, 302);
Плеще [пароплав] колесами, наче сполоханий лебідь крилами (Сміл., Сад, 1952, 61);
// Падати з плескотом.
Плеще холодний дощ (Фр., XIII, 1954, 151);
Кулі плескали у воду;
// розм. Іти з шумом (по воді, болоту).
А він і плеще до мене через рівчак (Сл. Гр.).
2. перех. і неперех. Бризкати водою (або іншою рідиною), лити її на кого-, що-небудь.
Півста тисяч київських пролетарів наспіх плескали холодною водою в обличчя, хапали сніданок.. і мерщій поспішали до заводських брам (Смолич, Мир.., 1958, 80);
Старша кума плескала [вино] на стелю (Кач., II, 1958, 14).
3. неперех. Те саме, що плеска́тися 4.
4. неперех. Утворювати звуки, схожі на сплеск води (перев. про крила).
Невидимі, але гучні крила вихра-велета і б’ються й плещуть (Л. Укр., І, 1951, 237);
На тину сусідський півень плеще крилами (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 59).
5. перех. і неперех. Бити чим-небудь по чомусь (звичайно з ляскотом).
Гірш не переставав плескати його по плечі (Фр., VI, 1951, 471);
— Такі нахазяйнують чортів пляшку! — лаявся Йонька, плескаючи молотком по косі (Тют., Вир, 1964, 224).
6. неперех. Бити в долоні на знак схвалення або вітання; аплодувати.
Перша частина концерту близилась до кінця.. Пан Ямайський плескав скільки сили (Сам., II, 1958, 222);
Всі плескали, аж долоні їм пашіли, бо кожен відчув, що говорила Олька щиро і гаряче (Вільде, Пов. і опов., 1949, 213);
Щепкіну захоплено плескав увесь театр (Рильський, III, 1956, 337).
Плеска́ти в доло́ні (рідше рука́ми, в ру́ки):
а) бити долонями одна об одну (звичайно виявляючи радість, подаючи сигнал чи в такт музиці і т. ін.).
[Xуса (увіходить заклопотаний і плеще кілька раз у долоні):] Гей, слуги! (Л. Укр., III, 1952, 145);
Горпинка.. плеще в долоні: — Білий хліб! Мамо, білий хліб!.. (Донч., III, 1956, 11);
Хлопець аж у руки плеще, налюбуватися не може машиною (Фр., II, 1950, 42);
б) бити в долоні на знак схвалення або вітання; аплодувати.
Хо.. чує, як йому плещуть в долоні (Коцюб., II, 1955, 426);
Глядачі невгамовно плещуть у долоні, вимагають, щоб він грав і співав (Ткач, Жди.., 1959, 58).
7. перех. Те саме, що виплі́скувати 3.
Який біс жениться, а нам коровай плескать (Номис, 1864, № 4063);
Плещу, плещу, хлібчик, дай, бабо, кіста [тіста]! (Сл. гр.).
8. перех. і без додатка, перен. Говорити дурниці, вигадувати що-небудь, чого не було і немає.
Тепер уже ніхто й не згадує про те, що колись баби плескали, мовби-то він крадене передержує! (Гр., II, 1963, 314);
— А може, це — просто звичайні бабські плітки. Про Орину плещуть дурниці всякі (Головко, II, 1957, 518);
// Наговорювати на кого-небудь щось.
— Так ти тілько.. знаєш на других плескати, а й сам такий, як і всі (Мирний, IV, 1955, 112).
◊ Плеска́ти язико́м (язика́ми) див. язи́к.
Значення в інших словниках
- плескати — (про воду) плескотати, плескотіти, плюскати, хлюпати, ляскати, (в долоні) аплодувати. Словник синонімів Полюги
- плескати — плеска́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- плескати — (- воду) хлюпати, плюскати, хлюпотати; (водою) бризкати, порскати, хлюпатися, (об що) битися, плескотати <-іти>, плюскотати; (- прапор) лопотіти; (молотом) ляскати, (в долоні — ще) бити <док. ударити>, ІД. Словник синонімів Караванського
- плескати — див. говорити; лити; ляпати; просторікувати Словник синонімів Вусика
- плескати — [плеискатие] -еишчу, -ешчеиш; нак. -еишчи, -еишч'іт' і -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи Орфоепічний словник української мови
- плескати — плещу, плещеш і рідко плескаю, плескаєш, недок. 1》 неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. || Битися, ударятися об (у) що-небудь з плескотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плескати — 1. брьохати, брьохнути, вибрьохати, вибрьохнути, зібрьохати, зібрьохнути, набрьохати, набрьохнути, побрьохати, плюскати, плюснути, виплюскувати, виплюскати, виплюснути, повиплюскувати, наплюскувати, наплюскати, поплюскувати, поплюскати, розплюскувати... Словник чужослів Павло Штепа
- плескати — Плеска́ти, пле́щу, пле́щеш, пле́щуть; плесну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плескати — ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок. 1. без прям. дод. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (А. Словник української мови у 20 томах
- плескати — плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань!... Фразеологічний словник української мови
- плескати — АПЛОДУВА́ТИ (бити в долоні на знак схвалення, вітання або яких-небудь вимог), ПЛЕСКА́ТИ, ОПЛЕ́СКУВАТИ рідше, ЛЯ́ПАТИ у спол. із сл. долоні, розм. Оркестр скінчив грати, слухачі, хоч їх було небагато, від душі аплодували (Л. Словник синонімів української мови
- плескати — Плескати, -щу, -щеш гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать. Словник української мови Грінченка