1. Словник чужослів Павло Штепа

помічати

1. бачити, побачити, вбачати, вбачити, добачати, добачити, подобачати, зобачати, зобачити, позобачати, убачати, убачити, повбачати, додивлюватися, додивитися, пододивлюватися, зодивляти, зодивити, позодивляти, придивлюватися, придивитися, попридивлятися, роздивлюватися, роздивитися, пороздивлюватися, удивлюватися, удивитися, повдивлюватися, завважувати, завважити, позавважувати, зауважувати, зауважити, позауважувати, постерігати, постерігти, спостерігати, спостерігти, поспостерігати, див. примічати

2. це див. маркувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помічати — поміча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помічати — |за|примічати, постерігати, зауважувати, звертати увагу, закмічувати, накидати оком, брати в примітку, мотати на вус, д. укмічати; (вухом) чути, (оком) бачити; (з нст. що) відчувати; (гріхи) виявляти; дк. ПОМІТИТИ, р. назорити. Словник синонімів Караванського
  3. помічати — -аю, -аєш, недок., помітити, -ічу, -ітиш, док., перех. і без додатка. 1》 Сприймати зором; бачити. 2》 Сприймати слухом; чути. 3》 Відчувати що-небудь. 4》 Виявляти що-небудь, встановлювати якийсь факт. 5》 Звертати увагу на кого-, що-небудь; примічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помічати — ПОМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Сприймати зором; бачити. Іде [Ларько] серединою шляху й помічає, що хтось став серед дороги (С. Словник української мови у 20 томах
  5. помічати — ВИЯВЛЯ́ТИ (бачити в комусь, чомусь що-небудь, раніше не помічене), ПОМІЧА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), ЗНАХО́ДИТИ, ВІДКРИВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ, НАЗНАВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. помічати — ПОМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. і без додатка, 1. Сприймати зором; бачити. Іде [Ларько] серединою шляху й помічає, що хтось став серед дороги (Вас. Словник української мови в 11 томах
  7. помічати — Помічати, -чаю, -єш сов. в. помітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає. МВ. ІІ. 20. Словник української мови Грінченка