порядок

Значення в інших словниках

1. порядок — (все те, що дотримане в правильному стані) упорядкованість, лад, (виконується чітко) організованість, система. Словник синонімів Полюги
2. порядок — порядок – лад Слова-синоніми, надто коли йдеться про домашні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей. “Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки” (Іван Нечуй-Левицький)... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. порядок — поря́док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
4. порядок — Лад; ФР. добрий стан; З. П. злагодженість, узгодженість, організованість; (у війську) дисципліна; (абетковий) послідовність, черговість; (голосування) спосіб, метода, сов. метод; (державний) устрій, система, режим; МАТ. категорія, розряд; ПР. СЛ. Словник синонімів Караванського
5. порядок — Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд Порядок і лад — слова-синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: «Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
6. порядок — -дку, ч. 1》 Стан коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого-небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. порядок — ПОРЯ́ДОК, дку, ч. 1. Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; протилежне безладдя. Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, – і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І. Словник української мови у 20 томах
8. порядок — для поря́дку, зі сл. сказа́ти, запита́ти і т. ін. Так, як вимагають обставини, відповідно до ситуації. На подвір’я неквапом в’їхав вершник. Невидимий серед підвід, вартовий окликнув його суворим голосом: — Хто йде?... Фразеологічний словник української мови
9. порядок — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
10. порядок — Поря́док, -дку, в -дку; -дки, -дків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. порядок — ПОРЯ́ДОК, дку, ч. 1. Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; протилежне безладдя. Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (Н. Словник української мови в 11 томах