порядок

ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал., ЛА́ЦНО діал.; У ПОРЯ́ДКУ розм., ПОРЯ́ДОК (ПО́ВНИЙ ПОРЯ́ДОК) розм., ДОБРО́ розм., СЛА́ВА БО́ГОВІ (БО́ГУ) розм., ХВАЛИ́ТИ БО́ГА розм., ЛАФА́ фам., БЛА́ГО заст. (у ролі присудка — також про успішний хід справ, сприятливі обставини). Він обіймав свою матір і говорив їй, що його вчення добре йде (М. Хвильовий); Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене.. І здумать не можу, як би було хороше! (Леся Українка); Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? (П. Куліш); Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (коломийка); Марко корів занехаяв, а Санька виходила! Доглядає славно, знаменита доярка (К. Гордієнко); — Йди постій біля клуні, а я тут посиджу: і тобі гарно буде, і мені славно (М. Стельмах); — І що б він не зробив — то все гаразд, усе до ладу, а от як Галя що зробить — то все не так (Панас Мирний); — Дай же, Боже, щоб усе було гоже! — промовив Ярема (Грицько Григоренко); П'єса пройшла вдало (О. Донченко); — Женився б ти справді! Хоч на старість пожив би по-людському (С. Васильченко); — Треба наймити маляра, аби вималював порядно (Г. Хоткевич); Приборами стукали шумніш, а вже що їли — на славу! (А. Головко); Розв'яже (дядько) торбу, дістане хліба, сала, поїсть добряче (С. Олійник); — Бути безстрашним — це просто здорово, — шепоче в темряві Гена(О. Гончар); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці.., приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Що не складно, то не ладно (прислів'я); — Ну, замаскувались, я вам скажу, Андрію Володимировичу, ви лепсько. Без свічки не знайдеш (Ю. Збанацький); — І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Батько тримається файно, не виявляє нічим, що йому жаль розлучатися з нами (Д. Бедзик); Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів); — Не бійся, все буде в порядку (Григорій Тютюнник); Бій пам'ятаю в Монголії. Нічого, кінчили його пристойно, повний порядок, як говориться (Ю. Яновський); Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добра (Т. Шевченко); У годину суху Відходились усі мости І сказав я — вже слава Богу (М. Вінграновський); — Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою — в тил (Ю. Смолич); Впаду я, вражений стрілою, Чи мимо пролетить вона, — Все благо (переклад М. Рильського). — Пор. 1. непога́но, прекра́сно.

ЛАД (перев. з означенням — форма, тип господарства певної суспільно-економічної формації), УКЛА́Д, У́СТРІЙ, ПОРЯ́ДОК перев. у мн.; РЕЖИ́М (перев. з негативною оцінкою). Тут пишеться тільки про ті закони, що належать до державного ладу, або, як кажуть вчені люди, до політичного устрою (Леся Українка); Суспільно-економічний уклад; Демократичні порядки; Окупаційний режим; Тоталітарний режим.

ОРГАНІЗО́ВАНІСТЬ (упорядкованість у дії, діях), ЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ЛАД, ПОРЯ́ДОК. Праця відбувалася надзвичайним темпом, І в той же час зразу бив в очі надзвичайний лад і організованість усієї роботи (Ю. Смолич); Спів капели відзначається злагодженістю звучання (з журналу); Можна було помітити, що тут панує цілковитий порядок і залізна чіткість добре злагодженого механізму (О. Гончар).

ПО́БУТ (загальний уклад життя, сукупність звичаїв, властивих якомусь народові, соціальній групі тощо), ПОРЯ́ДКИ (ПОРЯ́ДОК рідше), ПО́БИТ розм. Старий побут, сімейне безладдя, хатня залежність будь-кого може заморочити (К. Гордієнко); Кожна людина хотіла б, щоб у тій стороні, де вона живе, та були б такі закони і порядки, щоб при них їй було ліпше жити (Леся Українка); Інший побит, вищі звичаї міські захоплюють її зовсім (Панас Мирний).

ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал.; ДИСЦИПЛІ́НА (твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів певного колективу). Кого піймають на гарячому, одводять до міліції, а там розмова коротка: "За порушення громадського порядку і спокою — плати штраф" (А. Шиян); Ганна прибирала в кімнатах, давала лад у їдальні чи допомагала Нюсі подавати страви відпочиваючим (В. Козаченко); У нашому полку чортма толку (прислів'я); Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Панас Мирний); Вважав (секретар) для себе обов'язком дотримуватись залізної дисципліни (А. Дімаров).

ПОРЯ́ДОК (певним чином зумовлене розташування, розміщення когось, чогось, послідовність чого-небудь), ЛАД, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, СИСТЕ́МА, ПО́БИТ розм.; РОЗПОРЯ́ДОК (перев. послідовність чогось); ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше (встановлений перев. керівними органами); ПРОЦЕДУ́РА (офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання, оформлення чогось). Удвох з Васею вони почали виробляти точний порядок завтрашнього дня (В. Собко); Життя пішло звичайним розміреним ладом (І. Ле); В Європі привикли більше до порядку, до систематичності, ..а в Бориславі тоді ті привички були ще слабі (І. Франко); Досліди провадять (Дмитро з Андрієм) за спеціальною системою, терпляче, як справжні інженери (М. Колесников); Думка.. малювала йому інший побит життя (Панас Мирний); Доки не усвідомиш оцього "треба", школа з її розпорядком буде для тебе тільки тягарем, каторгою... (О. Гончар); Я знав, що.. мої пильні заняття, мої аскетичні крайності, моя пунктуальність при виконуванні нових університетських приписів викликають хибні тлумачення (М. Грушевський); Порушити приписання адміністрації санаторію; Почали висувати кандидатів у президію. Процедура ця явно сподобалась вербівчанам, і вони почали називати десятки прізвищ (А. Іщук).