порядок

ПОРЯ́ДОК, дку, ч.

1. Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; протилежне безладдя.

Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (Н.-Лев., III, 1956, 84);

Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (Мирний, IV, 1955, 33);

В кооперативних крамницях запанував зразковий порядок, чистота (Бойч., Молодість, 1949, 225);

// Правильне або звичне розташування, розміщення чого-небудь.

Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Укр.. присл.., 1955, 346);

// перен., розм. Правильний режим життя.

Нарешті лікарі порадили їй змінити оточення і виїхати на село в якусь родину, де був би порядок і де сама хвора узнавала б чийсь авторитет (Л. Укр., V, 1956, 416).

Без поря́дку — безладно.

Думки помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою… (Мирний, І, 1949, 161);

Тільки-но швидкість вітру зростає — і маленькі, короткі хвильки, що біжать одна за одною з певним інтервалом, перетворюються на великі горби, вкривають поверхню моря без будь-якого порядку (Наука.., 10, 1965, 11);

В поря́дку — у доброму стані.

Збруя на ньому вже була в порядку, сідло — на місці (Гончар,III, 1959, 457);

Дава́ти (да́ти, подава́ти) поря́док:

а) порядкувати, господарювати.

— А мені треба такої, — промовив Дашкович, — щоб уміла господарювать, порядок в домі давать і щоб уміла українських пісень співати (Н.-Лев., І, 1956, 345);

— Я вже стара, нікчемна стала… хто в хаті порядок дасть? (Мирний, І, 1949, 163);

б) (кому, чому) дбайливо доглядати кого-, що-небудь; доводити до належного стану щось.

Окроме [окрім] його [Гриця], у батька ще три сини та дві дочки на шиї; треба всім порядок дати, усіх до розуму довести (Мирний, III, 1954, 185);

Оце я [Лисиця], — бач, була на службі, Наставили мене суддею до курей, Я їх кохала, як дітей; Всьому порядок подавала (Гл., Вибр., 1951, 8);

[Б а т ь к о:] Так, так, Васильку, будеш тепер усе робити, всьому порядок давати, годувати всіх будеш, одягати… (Вас., III, 1960, 292);

в) навчати, як треба робити що-небудь; давати вказівки, розпорядження.

Сей год не приньмається [приймається] [стара] ні за віщо, а тільки, сидячи на полу, порядок дає та знай гримає, звісно — на невістку (Кв.-Осн., II, 1956, 226).

2. Стан, коли все робиться, виконується так, як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.; упорядкованість, лад.

Нема там добра, де порядку нема (Укр.. присл.., 1955, 290);

Чого ж так? Чого у дядька усюди порядок, в усьому достаток, а в його того немає нічого? (Мирний, IV, 1955, 136);

// у знач. присудк. сл., розм. Добре, правильно; так, як слід.

Брянський звичним оком професіонала одразу визначав, куди влучали міни: — Ця розірвалася на бруствері… Ця вдарила в стінку.. А та лягла на саме дно… Порядок! (Гончар, III, 1959, 62);

// Злагодженість, узгодженість у діях, організованість.

Придивившись ближче, можна було помітити, що тут панує цілковитий порядок і залізна чіткість добре злагодженого механізму (Гончар, III, 1959, 53);

// Додержання правил, норм поведінки де-небудь; дисципліна.

Латинь к війні як знаряжалась [знаряджалась], Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (Котл., І, 1952, 187);

Закликав до порядку голова [зборів] (Головко, II, 1957, 132);

— Я голова сільради і маю право вимагати порядку (Тют., Вир, 1964, 68);

Служба громадського порядку; Охоронець громадського порядку.

Все (усе́) в поря́дку — все добре, правильно, так, як слід; усе відбувається належним чином.

Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (Коцюб., II, 1955, 320);

— Здорово, комбриг! Як справи? Все в порядку? (Довж., І, 1958, 202);

Наво́дити (навести́) поря́док:

а) чисто прибирати, надавати охайного вигляду.

Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (Вас., І, 1959, 166);

б) добиватися організованості, злагодженості в діях, дисципліни.

Залізною рукою взявся молодий вождь наводити порядок в хаосі свого величезного кримського табору (Гончар, Таврія.., 1957, 492);

Віктор пішов туди [до поранених] вияснити, що діється, навести порядок (Дмит., Наречена, 1959, 120);

Приво́дити (привести́) в поря́док (до поря́дку) що — упорядковувати, доводити до ладу щось, надавати доброго вигляду, стану чому-небудь.

Сей місяць у нас було чимало роботи.. з бібліотекою дядька, що ми приводили в порядок (Л. Укр., V, 1956, 156);

Цензор і помічники підняли Волянського, привели в порядок його одежу, раз-у-раз піддержуючи його (Фр., IV, 1950, 231);

У фризієра [перукаря] Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть.. купив собі плящину з водою для волосся (Март., Тв., 1954, 310);

Приво́дити (привести́) себе́ в поря́док — поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; опоряджатися.

Бійці потроху заспокоювались, приводили себе в порядок (Гончар, III, 1959, 143).

3. перев. мн. Державний, суспільний лад; устрій.

..комунізмом ми називаємо такий порядок, коли люди звикають до виконання громадських обов’язків без особливих апаратів примусу, коли безплатна робота на загальну користь стає загальним явищем (Ленін, 40, 1974, 32);

Коли Брянський сказав, що вже не буде тут барона Штрайха, а будуть нові, демократичні порядки, то всі кинулись тиснути йому руку (Гончар, III, 1959, 94);

// Чинні де-небудь закони, правила; норми громадської поведінки і т. ін.

Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитро-мудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти куди треба, таки досягти мети своєї… (Коцюб., І, 1955, 172);

— Пустіє, глухне наш край!.. — казав іноді Мирін.. — І порядки які тепер настали!? (Мирний, II, 1954, 85);

— На кожного козака пара коней, горщик саламахи й товченого проса. Додержуйте порядку. Беріть тільки зброю (Довж., І, 1958, 238);

// Місцеві звичаї, обряди і т. ін.

[Пилип:] Навіщо ти його покликав за старосту? [Роман:] Та зустрів його, він і нав’язався. Я, каже, знаю усі порядки! (Кроп., II, 1958, 58);

// Усталений спосіб життя; побут.

[Матушка гуменя:] Хай, коли хоче [молодиця], живе у нас, придивляється до наших звичаїв, призвичаюється до наших порядків (Мирний, V, 1955, 73);

Навіть Хома, ведучи з ними тривалі бесіди, визнавав, що хлопці бачили світи і можуть чимало цікавого розповісти йому про балканські краї, про тамтешні порядки (Гончар, III, 1959, 343).

4. Певна послідовність, черговість чого-небудь.

За місяць я пришлю Вам рукописи і бажаний мені порядок оповідань (Коцюб., III, 1956, 203);

Підрозділи скупчувались в одному з темних кварталів. Командир полку Самієв, зібравши комбатів, повідомляв їм порядок руху (Гончар, III, 1959, 293).

В абетко́вому (алфа́ві́тному) поря́дку; Поря́дком абетко́вим (алфа́ві́тним) — у такій послідовності, як розміщені літери в абетці; за абеткою.

Словник — це зібрання слів мови, розміщених звичайно в алфавітному порядку (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 113);

На поря́док де́нний; На поря́дку де́нному див. де́нний;

По поря́дку — підряд, послідовно, по черзі.

— Загортай землю! — командує Тихович циганом, що пахкає люлькою під кущем. — А тепер уважай: відлічи по порядку сім кущів, а восьмий розкопуй так, як цей… (Коцюб., І, 1955, 206);

[Шавула:] Дозволь тобі повідать по порядку… [Воєвода:] Коротше тільки — вже часу нема (Коч., П’єси, 1951, 166);

Поря́док де́нний див. де́нний;

Поря́док слів, лінгв. — властиве даній мові взаємне розташування слів у реченні при певній смисловій структурі висловлюваної думки.

5. чого і з означ., перен. Спосіб виконання, метод здійснення чого-небудь.

Розмір і порядок видачі продукції колгоспникам встановлюють загальні збори членів артілі (Хлібороб Укр., 11, 1966, 21);

Новий порядок планування в сільському господарстві у поєднанні з широким застосуванням досягнень науки і передового досвіду дає свої рясні плоди (Наука.., 7, 1956, 2);

Порядок голосування;

// в оруд. в. одн. або з прийм. в (у) та означ. Спосіб розміщення, розташування чогось.

[Єгиптянин:] Я будував би храми по-своєму, я б видумав нові емблеми для богів, а колонади зовсім би не таким порядком ставив (Л. Укр., II, 1951, 245);

Він побіг, обминаючи ямки і купи землі та глини, викопані й розкидані в шахматному порядку (Кучер, Трудна любов, 1960, 561).

Адміністрати́вним поря́дком; В адміністрати́вному поря́дку див. адміністрати́вний;

Поря́дком чого; В поря́дку чого — здійснюючи що-небудь, у процесі здійснення чогось.

Я завідував відділом мистецтва, був комісаром театру Шевченка, брав участь в роботі організаційного комітету працівників освіти. Крім того, в порядку особливого партійного навантаження, роз’їжджав по селах Київщини для організації влади на місцях (Довж., І, 1958, 18);

Він [колектив цукрокомбінату] вирішив порядком шефства допомогти Рожищенському виробничому управлінню обладнати кілька агрохімлабораторій у колгоспах (Рад. Укр., 1.II 1964, 1);

Судови́м поря́дком — через суд, судом.

Спори про цивільне право розв’язуються судовим порядком (Цив. кодекс УРСР, 1950, 5).

◊ Я́вочним поря́дком див. я́вочний.

6. з означ., військ. Певний спосіб шикування війська, військових підрозділів.

В цей час школа червоних командирів проходила повз штаб з піснями, в повному похідному порядку (Довж., І, 1958, 212).

Бойові́ поря́дки — розташування військових підрозділів на передових позиціях для ведення бою.

За милю валка зупинилась і стала розгортатись у бойові порядки (Панч, Гомон. Україна, 1954, 238);

Він весь час стежив з бойових порядків, які наслідки дає Чернишів метод швидкісної стрільби (Гончар, І, 1954, 380).

7. спец. Класифікаційна категорія в ботаніці, що об’єднує споріднені родини.

8. мат. Числова характеристика багатьох математичних об’єктів.

Крива другого порядку.