1. Словник української мови в 11 томах

порядність

ПОРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поря́дний¹ 1.

В світі головна річ порядність (Л. Укр., IV, 1954, 133);

— Вони великі господарі і люди зовсім тверезі! — Правда, що тверезі, та нема в них порядності (Барв., Опов.., 1902, 162);

В його чесності та порядності вона ні на крихту не сумнівалася, бо за все життя Оксен ні образив, ні обдурив її (Тют., Вир, 1964, 108);

Для неї ця жінка була зразком чесності і порядності (Собко, Справа.., 1959, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порядність — поря́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. порядність — [пор’ад(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. порядність — -ності, ж. Властивість за знач. порядний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порядність — ПОРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поря́дний¹ 1. В світі головна річ порядність (Леся Українка); – Вони великі господарі і люди зовсім тверезі!... Словник української мови у 20 томах
  5. порядність — Поря́дність, -дности, -дності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. порядність — Поря́дність, -ности ж. Порядочность; порядливость. Нема в них порядности. Г. Барв. 162. Великого в мене стоїть порядність, щоб чоловік усякої години був рівен. Г. Барв. 163. Словник української мови Грінченка