порядок

ПОРЯ́ДОК, дку, ч.

1. Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; протилежне безладдя.

Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, – і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І. Нечуй-Левицький);

Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що – там воно лежатиме хоч і вік (Панас Мирний);

З приходом двірника у нашому провулку запанували чистота й порядок (з газ.);

// Правильне або звичне розташування, розміщення чого-небудь.

Що в порядку лежить – саме в руку біжить (приказка);

// перен., розм. Правильний режим життя.

Нарешті лікарі порадили їй змінити оточення і виїхати на село в якусь родину, де був би порядок і де сама хвора узнавала б чийсь авторитет (Леся Українка).

2. Стан, коли все робиться, виконується так, як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.; упорядкованість, лад.

Нема там добра, де порядку нема (приказка);

Чого ж так? Чого у дядька усюди порядок, в усьому достаток, а в його того немає нічого? (Панас Мирний);

// у знач. пред., розм. Добре, правильно; так, як слід.

Брянський звичним оком професіонала одразу визначав, куди влучали міни: – Ця розірвалася на бруствері... Ця вдарила в стінку .. А та лягла на саме дно... Порядок! (О. Гончар);

// Злагодженість, узгодженість у діях, організованість.

Придивившись ближче, можна було помітити, що тут панує цілковитий порядок і залізна чіткість добре злагодженого механізму (О. Гончар);

// Додержання правил, норм поведінки де-небудь; дисципліна.

Латинь к війні як знаряжалась [знаряджалась], Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І. Котляревський);

Закликав до порядку голова [зборів] (А. Головко);

– Я голова сільради і маю право вимагати порядку (Григорій Тютюнник);

Служба громадського порядку;

Охоронець громадського порядку.

3. перев. мн. Державний, суспільний лад; устрій.

Коли Брянський сказав, що вже не буде тут барона Штрайха, а будуть нові, демократичні порядки, то всі кинулись тиснути йому руку (О. Гончар);

// Чинні де-небудь закони, правила; норми громадської поведінки і т. ін.

Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитро-мудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти куди треба, таки досягти мети своєї... (М. Коцюбинський);

– Пустіє, глухне наш край!.. – казав іноді Мирін .. – І порядки які тепер настали!? (Панас Мирний);

– На кожного козака пара коней, горщик саламахи й товченого проса. Додержуйте порядку. Беріть тільки зброю (О. Довженко);

// Місцеві звичаї, обряди і т. ін.

[Пилип:] Навіщо ти його покликав за старосту? [Роман:] Та зустрів його, він і нав'язався. Я, каже, знаю усі порядки! (М. Кропивницький);

// Усталений спосіб життя; побут.

[Матушка гуменя:] Хай, коли хоче [молодиця], живе у нас, придивляється до наших звичаїв, призвичаюється до наших порядків (Панас Мирний);

Навіть Хома, ведучи з ними тривалі бесіди, визнавав, що хлопці бачили світи і можуть чимало цікавого розповісти йому про балканські краї, про тамтешні порядки (О. Гончар).

4. Певна послідовність, черговість чого-небудь.

За місяць я пришлю Вам рукописи і бажаний мені порядок оповідань (М. Коцюбинський);

Підрозділи скупчувались в одному з темних кварталів. Командир полку Самієв, зібравши комбатів, повідомляв їм порядок руху (О. Гончар).

5. чого і з означ., перен. Спосіб виконання, метод здійснення чого-небудь.

Новий порядок планування в сільському господарстві у поєднанні з широким застосуванням досягнень науки і передового досвіду дає свої рясні плоди (з наук.-попул. літ.);

Порядок голосування;

// в оруд. в. одн. або з прийм. в (у) та означ. Спосіб розміщення, розташування чогось.

[Єгиптянин:] Я будував би храми по-своєму, я б видумав нові емблеми для богів, а колонади зовсім би не таким порядком ставив (Леся Українка);

Він побіг, обминаючи ямки і купи землі та глини, викопані й розкидані в шахматному порядку (В. Кучер).

6. з означ., військ. Певний спосіб шикування війська, військових підрозділів.

В цей час школа червоних командирів проходила повз штаб з піснями, в повному похідному порядку (О. Довженко).

7. спец. У біології – систематична категорія в ботаніці, яка об'єднує рослини, що утворюють класи.

8. мат. Числова характеристика багатьох математичних об'єктів.

Крива другого порядку.

(1) Адміністрати́вним поря́дком <�В адміністрати́вному поря́дку> – за розпорядженням органів виконавчої влади.

Виселення з житлових приміщень адміністративним порядком допускається лише у випадках, окремо зазначених у законі (з мови документів);

(2) Бойові́ поря́дки – розташування військових підрозділів на передових позиціях для ведення бою.

За милю валка зупинилась і стала розгортатись у бойові порядки (П. Панч);

Він весь час стежив з бойових порядків, які наслідки дає Чернишів метод швидкісної стрільби (О. Гончар);

(3) В абе́тко́вому (алфа́ві́тному) поря́дку – у такій послідовності, як розміщені літери в абетці; за абеткою.

Я. Грімм розташовує словниковий склад в абетковому порядку і бачить у цьому визначальну рису словника (з наук. літ.);

Словник – це зібрання слів мови, розміщених звичайно в алфавітному порядку (з наук. літ.);

Відступа́ти / відступи́ти від пра́вила (від поря́дку) див. відступа́ти;

Все гара́зд (рідше в поря́дку) див. весь¹;

(4) В устано́вленому поря́дку – згідно з законодавством.

Що ж перешкоджало Вам, Михайле Сергійовичу, на з'їзді в установленому порядку оголосити своє зречення? Страх, Михайле Сергійовичу (Б. Олійник);

Культурні національні центри, товариства .. можуть .. проводити в установленому законом порядку масові заходи (з газ.);

Наво́дити / навести́ поря́док див. наво́дити;

(5) Поря́док де́нний – перелік питань, які підлягають обговоренню на зборах, засіданнях і т. ін.

На денному порядку єдине питання – “Біжучий момент” (В. Підмогильний);

[Овчаренко:] Ви тільки послухайте, який порядок денний вони пропонують (О. Корнійчук);

На порядку денному – серед інших пунктів і питання військової дисципліни в редакції та видавництві. Тільки тепер трохи в іншому формулюванні, аніж попереднього разу (О. Шугай);

Приво́дити / привести́ себе́ в поря́док див. приво́дити;

(6) Спі́шним поря́дком – терміново, негайно.

Спішним порядком будувалася спеціальна залізнична вітка, щоб можна було доставляти по ній з глибини Криму будівельні матеріали (О. Гончар);

(7) Судови́м поря́дком <�У судово́му поря́дку> – через суд, судом.

Спори про цивільне право розв'язуються судовим порядком (з мови документів);

(8) Ша́ховим поря́дком; У ша́ховому поря́дку – у такій послідовності, в якій розміщені клітини на шахівниці.

На площі в п'ятдесят п'ять гектарів розборсався, збігав шаховим порядком з крутих схилів протилежного горба вниз до самої річки молодий колгоспний сад (Є. Кротевич);

На тічку вулики треба ставити в шаховому порядку або прямолінійними рядами, льотками на південний схід або південний захід (з наук.-попул. літ.).

○ (9) Без поря́дку, у знач. присл. – безладно.

Думки помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою... (Панас Мирний);

Тільки-но швидкість вітру зростає – і маленькі, короткі хвильки, що біжать одна за одною з певним інтервалом, перетворюються на великі горби, вкривають поверхню моря без будь-якого порядку (з наук.-попул. літ.);

(10) Для поря́дку, зі сл. сказа́ти, запита́ти і т. ін. – так, як вимагають обставини, відповідно до ситуації.

На подвір'я неквапом в'їхав вершник. Невидимий серед підвід, вартовий окликнув його суворим голосом: – Хто йде? Вершник, знаючи, видно, що вартовий уже впізнав його і запитує більше для порядку, відгукнувся хмуро, неохоче: – Свої (О. Гончар);

(11) По поря́дку, у знач. присл. – підряд, послідовно, по черзі.

– Загортай землю! – командує Тихович циганом, що пахкає люлькою під кущем. – А тепер уважай: відлічи по порядку сім кущів, а восьмий розкопуй так, як цей... (М. Коцюбинський);

[Шавула:] Дозволь тобі повідать по порядку... [Воєвода:] Коротше тільки – вже часу нема (І. Кочерга);

(12) У поря́дку – в доброму стані, вигляді і т. ін.

Збруя на ньому вже була в порядку, сідло – на місці (О. Гончар);

// зі сл. усе. так, як слід, належним чином, добре, правильно і т. ін.

Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський);

– Здорово, комбриг! Як справи? Все в порядку? (О. Довженко).

△ (13) Поря́док слів, лінгв. – властиве даній мові взаємне розташування слів у реченні при певній смисловій структурі висловлюваної думки;

(14) Прями́й поря́док слів, лінгв. – типове розміщення слів у реченні (для української мови – коли підмет передує присудкові).

Ділові папери мають спеціфічний синтаксис. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями (з навч. літ.);

(15) Я́вочним поря́дком – без попередньої згоди, погодження, дозволу; самовільно.

Революційна боротьба робітників і селян на Україні займала визначне місце в загальному ході революції 1905 – 1907 рр. Робітники явочним порядком запроваджували восьмигодинний робочий день, селяни захоплювали й ділили поміщицьку землю (з навч. літ.).

◇ (16) В поже́жному поря́дку – дуже швидко, спішно; наспіх.

– В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг (А. Головко);

Дава́ти / да́ти лад (поря́док, рідше ряд і т. ін.) див. дава́ти;

(17) По́вний поря́док де, у кого і без дод. – усе як слід, без порушень, цілком безпечно і т. ін.

– Я ляжу спати, Стецьку, – сказав, вмощуючись у своєму логові, Когут, – а ти вартуй, та гляди мені, щоб був повний порядок (І. Цюпа);

Привести́ / приво́дити до ла́ду́ (до поря́дку, до пуття́ і т. ін.) див. приво́дити;

Стоя́ти на поря́дку де́нному див. стоя́ти;

(18) У поже́жному (поже́жнім) поря́дку – дуже швидко, поспішно, терміново.

– В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг (А. Головко).