приводити

1. призводити, призвести, попризводити, викликати, викликати, повикликати, накликати, накликати, понакликати, завдавати, завдати, позавдавати, заподіювати, заподіяти, позаподіювати, наподіювати, наподіяти, понаподіювати, сподіювати, сподіяти, посподіювати, збуджувати, збудити, позбуджувати, породжувати, породити, спороджувати, спородити, поспороджувати, спричинювати, спричинити, поспричинювати, сприяти, посприяти, усприяти

2. це дитину за руку, чи породжувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

приводити — Я зараз вивчаю українську мову, і вона мені дається нелегко. От ніяк не можу, наприклад, вловити відмінність між дієсловами приводити і призводити, відрізняти і розрізняти. А можливо, її і немає. Чи як? Чекаю відповіді в “Уроках державної мови”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
приводити — приво́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
приводити — (куди) заводити, ВЕСТИ; (кого) спроваджувати; (думку) наводити; (судно) приставляти; (до чого) доводити, призводити; (в рух) ІД. урухомлювати, (машину) пускати в роботу; (дитину) народжувати; (теля) ІД. телитися. Словник синонімів Караванського
приводити — -джу, -диш, недок., привести, -еду, -едеш; мин. ч. привів, -вела, -вело; док., перех. 1》 Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. || Приходити куди-небудь, з'являтися десь на чолі загону, війська і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
приводити — ПРИВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. приві́в, вела́, ло́; док., кого, що. 1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Словник української мови у 20 томах
приводити — зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що. Прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного; уподібнювати. Треба було “вживатися” в життя підприємства, звикати, “притиратися” і зводити до одного знаменника колишні уявлення з дійсністю (В. Фразеологічний словник української мови
приводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
приводити — Приво́дити, -во́джу, -во́диш, -дять; приво́дь, -во́дьте; див. приве́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
приводити — ПРИВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. приві́в, вела́, ло́; док., перех. 1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. Батьки приводили дітей записувати до школи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
приводити — Приво́дити, -джу, -диш сов. в. привести́, -веду́, -де́ш, гл. Приводить, привести. Приводить він до того дерева вовків. Рудч. Ск. І. 7. Словник української мови Грінченка