приводити
приво́дити
-джу, -диш, недок., привести, -еду, -едеш; мин. ч. привів, -вела, -вело; док., перех.
1》 Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь.
|| Приходити куди-небудь, з'являтися десь на чолі загону, війська і т. ін.
|| рідко. Підносячи, пересуваючи, наближати до когось, чогось.
|| перен. Спрямовувати на що-небудь (звичайно думку).
2》 Користуючись системою управління, доставляти куди-небудь (машину, судно і т. ін.).
3》 також без додатка. Пролягаючи в певному напрямку, давати кому-небудь можливість прийти кудись (про дорогу, стежку, слід і т. ін.).
4》 Спонукати, примушувати прибути куди-небудь.
|| Спонукати сприйняти які-небудь ідеї, переконання, стати на чийсь бік і т. ін.
5》 Доводити до якого-небудь стану, надавати якогось вигляду.
|| Доводити до яких-небудь наслідків.
|| Призводити до небажаних наслідків.
Приводити в дію — а) примушувати рухатися, працювати (агрегат, верстат, машину і т. ін.); б) спонукати до дії; активно використовувати.
Приводити до пам'яті — а) виводити зі стану непритомності, забуття; б) примушувати схаменутися, опам'ятатися.
6》 Давати життя дитині; народжувати.
|| Давати приплід, потомство.
7》 розм., рідко. Те саме, що наводити 3).
Значення в інших словниках
- приводити — Я зараз вивчаю українську мову, і вона мені дається нелегко. От ніяк не можу, наприклад, вловити відмінність між дієсловами приводити і призводити, відрізняти і розрізняти. А можливо, її і немає. Чи як? Чекаю відповіді в “Уроках державної мови”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- приводити — приво́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приводити — (куди) заводити, ВЕСТИ; (кого) спроваджувати; (думку) наводити; (судно) приставляти; (до чого) доводити, призводити; (в рух) ІД. урухомлювати, (машину) пускати в роботу; (дитину) народжувати; (теля) ІД. телитися. Словник синонімів Караванського
- приводити — 1. призводити, призвести, попризводити, викликати, викликати, повикликати, накликати, накликати, понакликати, завдавати, завдати, позавдавати, заподіювати, заподіяти, позаподіювати, наподіювати, наподіяти, понаподіювати, сподіювати, сподіяти... Словник чужослів Павло Штепа
- приводити — ПРИВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. приві́в, вела́, ло́; док., кого, що. 1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Словник української мови у 20 томах
- приводити — зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що. Прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного; уподібнювати. Треба було “вживатися” в життя підприємства, звикати, “притиратися” і зводити до одного знаменника колишні уявлення з дійсністю (В. Фразеологічний словник української мови
- приводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- приводити — Приво́дити, -во́джу, -во́диш, -дять; приво́дь, -во́дьте; див. приве́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приводити — ПРИВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. приві́в, вела́, ло́; док., перех. 1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. Батьки приводили дітей записувати до школи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- приводити — Приво́дити, -джу, -диш сов. в. привести́, -веду́, -де́ш, гл. Приводить, привести. Приводить він до того дерева вовків. Рудч. Ск. І. 7. Словник української мови Грінченка