приводити

ПРИВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. приві́в, вела́, ло́; док., кого, що.

1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь.

Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Коцюбинський);

Підходили [селяни] оглянути місце великого пожежища, виводили кудись коні і, навпаки, приводили (Г. Епік);

Привели мене у темну якусь хатину – землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу (Марко Вовчок);

Коли Сергій привів у хату Дороша і пояснив сестрі, що він буде жити у них на квартирі, Санька не повірила (Григорій Тютюнник);

* Образно. Місяченько сходить, ясну ніч приводить; Білий день світліє, над землею дніє... (А. Кримський);

Дзвінка й лунка хода бригад, І з ними радісно ішов ти. Знай: у медовий листопад Привів тебе багряний жовтень (М. Рильський);

// Приходити куди-небудь, з'являтися десь на чолі загону, війська і т. ін.

Через два роки після Жмайла запорозький отаман Тарас привів на Україну запорожців і знов підняв козаків на Польщу (І. Нечуй-Левицький);

Ще перед приїздом Дорошенка прибув до табору Сагайдачний, і його вислано, щоб їхав до козаків і скоріше приводив їх з собою (з наук. літ.);

// рідко. Підносячи, пересуваючи, наближати до когось, чогось.

Чоловік, привівши до світла чарку, наливав (Панас Мирний);

// перен. Спрямовувати на що-небудь (звичайно думку).

Сей день, се число все приводили думку мою на ту смутну руїну (Леся Українка).

2. Користуючись системою управління, доставляти куди-небудь (машину, судно і т. ін.).

Привели моряки його [судно], кинули в затоці й пішли собі (О. Гончар);

Першу машину, як і годиться, привів Ничипір Сніп (М. Зарудний).

3. також без дод. Пролягаючи в певному напрямку, давати кому-небудь можливість прийти кудись (про дорогу, стежку, слід і т. ін.).

Не раз узимі, наприклад, траплялося, що слід опришка приводить до її хати (Г. Хоткевич);

Одна з таких довгих покручених балок приводить від Дону до станиці Ізбушенської (Іван Ле і О. Левада);

Борозна привела їх до річки (П. Панч);

Іду – сам не знаю куди, першою-ліпшою доріжкою. Куди вона виведе, куди приведе – мені невідомо (М. Олійник).

4. Спонукати, примушувати прибути куди-небудь.

[Микола:] Сідайте, пане війте. Що вас сюди до нас приводить? (І. Франко);

[Неофіт-раб:] Навколо себе чую плач і скрегіт, щодня мені черв'як той точить серце. То ж він мене привів сюди до вас шукати правди і спокою (Леся Українка);

Молодого лейтенанта вивела з бліндажа й привела на схил балки надія побачити дівчину (Л. Дмитерко);

Корж, не довіряючи наглядачам, сам прочиняв трохи двері й наказував старості подати йому речі засудженого. Після цього він приводив смертника до останньої в коридорі камери, кидав йому речі й сам замикав замок, смикаючи кілька разів, щоб упевнитись, що добре замкнуто (Б. Антоненко-Давидович);

// Спонукати сприйняти які-небудь ідеї, переконання, стати на чийсь бік і т. ін.

– Може, послухаємо тих, кого привела до нас революційна солідарність і з ким нам пліч-о-пліч на ворога йти? (О. Гончар).

5. Доводити до якого-небудь стану, надавати якогось вигляду.

– Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (І. Котляревський);

Треба привести до бойової готовності Червону Гвардію по підприємствах (А. Головко);

Треба сказати Гнатові, щоб він послав сюди людей – привести могили в належний вигляд (Григорій Тютюнник);

Зараз завдання полягає в тому, щоб привести організацію праці у відповідність з сучасним рівнем техніки і технології (з публіц. літ.);

// Доводити до яких-небудь наслідків.

Коцюбинський високо підніс ідею революційної перебудови життя. Служіння цій ідеї становить поезію життя, зрада їй приводить людину на смітник обивательщини (з наук. літ.);

// Призводити до небажаних наслідків.

Риба та зайці приведуть у старці (Номис).

6. Давати життя дитині; народжувати.

Недолуга Мотря майже щороку приводила Панькові сина або дочку (О. Підсуха);

– Ти вже прокинувся, синочку? А я тобі ляльку привела, дівчинку. Он бач, яка! (О. Довженко);

// Давати приплід, потомство.

– Що нам Бог дає за рік? Га? Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка – дає лоша, вівця – скочується ягнятком (М. Стельмах);

Догадувалася [Стручиха], яке теля приведе її влюблениця Лиска (Б. Грінченко);

– Що я з ним [роєм], діду, робитиму? – Як що? Він тобі наносить меду, приведе роя на той год. От і буде уже два (Панас Мирний);

– Хочеш, – запитав Юра в Юзека, – ми підемо на кухню, там наша кицька привела шестеро кошенят? (Ю. Смолич).

7. розм., рідко. Те саме, що наво́дити 3.

Ти привела мені кілька прикладів наших спільних знайомих, де чоловіки були “господарні”, а жінки “грали громадську роль” (Леся Українка).

(1) Приво́дити і т. ін. / привести́ і т. ін. до прися́ги (заст. к прися́зі) кого – те саме, що Прийма́ти / прийня́ти прися́гу (див. прийма́ти).

– Сомка вибрали одностайно гетьманом у Козельці? – Одностайно, – каже [Василь Невольник], – і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш);

Всіх [латинців] в мундири нарядивши, К присязі зараз привели (І. Котляревський);

(2) Приво́дити / привести́ в ді́ю (в рух):

а) примушувати рухатися, працювати (агрегат, верстат, машину і т. ін.).

Яворський обійшов довкола велетенську машину, що приводила в рух увесь тартак (С. Чорнобривець);

б) активно використовувати що-небудь.

Приводити в дію нові резерви виробництва;

Приводити в рух нові промислові потужності;

(3) Приво́дити / привести́ до біди́ (на біду́) – накликати нещастя, лихо.

Сію рожу по морозу, по снігові сходить, Великеє закоханє [закохання] до біди приводить (з народної пісні);

[Олекса:] Ну, господарі! За сі папери велике вам спасибі! Се наш рятунок. Тепер знаємо, хто наше село на біду приводить, і маємо його в руках (І. Франко);

(4) Приво́дити / привести́ до кінця́ – те саме, що Дово́дити / довести́ до кра́ю (до кінця́) (див. дово́дити).

Він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця (Панас Мирний);

(5) Приво́дити / привести́ себе́ в поря́док – поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; опоряджатися.

Бійці потроху заспокоювались, приводили себе в порядок (О. Гончар).

◇ Бог (Госпо́дь) приві́в див. Бог;

Дово́дити (приво́дити, призво́дити) / довести́ (привести́, призвести́) до гріха́ див. дово́дити;

До́ля привела́ / приво́дила (завела́ / заво́дила) див. до́ля¹;

Зво́дити (приво́дити) / звести́ (привести́) до спі́льного (одного́) знаме́нника див. зво́дити;

Не доведи́ (не приведи́) Бо́же (Бог, Го́споди, Госпо́дь) див. дово́дити;

Поверну́ти (верну́ти, привести́) до тя́ми див. поверта́ти¹;

(6) Привести́ на край безо́дні:

а) (кого, що) довести кого-, що-небудь до дуже тяжкого стану, до неминучої загибелі.

Це [зневіра в Бога] мене привело на край безодні. Коли б не ласка Божа, .. я зовсім би зневірився в собі і, пригнічений гріхами, загинув би з відчаю (з мемуарної літ.);

б) зробити нещасним кого-небудь, завдати великого горя комусь;

(7) Привести́ / приво́дити до ла́ду́ (до поря́дку, до пуття́ і т. ін.):

а) (кого) подбати про свій або чийсь пристойний вигляд.

Тарас швидко переодягся, привів себе до ладу, спустився вниз і вийшов у парк (О. Іваненко);

б) (що) надати належного вигляду чому-небудь.

Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину [пляшку] з водою для волосся (Л. Мартович);

Після .. весілля цілісінький тиждень поралася дякова сім'я, приводячи до пуття хату й подвір'я (А. Дімаров);

(8) Приво́дити до спі́льного знаме́нника (д) див. зво́дити;

(9) Приво́дити / привести́ до па́м'яті (до тя́ми, до прито́мності і т. ін.) кого:

а) виводити із стану непритомності.

Сташка і стара .. почали приводити зомлілу до пам'яті (Ірина Вільде);

Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп (І. Франко);

б) допомагати комусь повернутися до реальності, схаменутися, опам'ятатися і т. ін.

Данило сидів і думав: “Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам'яті приводило” (А. Хижняк);

Параска намагалася привести чоловіка до пам'яті – верзе не знати що, хай отямиться (К. Гордієнко);

Він був заклопотаний якимись думками і не звертав уваги, що час спливає. Рип возів, притишені балачки привели його до тями (П. Панч);

Лункий наказ “по домівках” привів мене до притомності (Олесь Досвітній);

(10) Приво́дити / привести́ на світ [Бо́жий] кого – давати життя комусь; народжувати дитину.

Пані .. віддалася вчасно і від того часу жила буквально на те, щоб приводити дітей на світ і плекати їх (О. Кобилянська);

А дівчина гине... Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Божий, Мусить погибати [гинути] (Т. Шевченко);

Іванова мати привела на світ дванадцятеро дітей (М. Томчаній);

// що. бути причиною появи чого-небудь; породжувати.

Земля, натомившись до краю, Тільки дрібноту приводить на світ, земля, що раніше Творам своїм надавати могла велетенського зросту (М. Зеров);

(11) Приво́дити / привести́ у сму́ток кого – виклика́ти у кого-небудь невеселі думки, засмучувати когось.

Сей галас і репетування Троян всіх в смуток привело; Плаксивеє з синком прощання У всіх з очей слізки тягло (І. Котляревський).