приводити
зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що. Прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного; уподібнювати. Треба було “вживатися” в життя підприємства, звикати, “притиратися” і зводити до одного знаменника колишні уявлення з дійсністю (В. Козаченко). приво́дити до спі́льного знаме́нника. — Тільки чотири типчики виявились “проти”. Та ми приведемо і їх до спільного знаменника (В. Речмедін).
привести́ / приво́дити до ла́ду́ (до поря́дку, до пуття́ і т. ін.). 1. кого. Подбати про свій або чийсь пристойний вигляд. Тарас швидко переодягся, привів себе до ладу, спустився вниз і вийшов у парк (О. Іваненко). 2. що. Надати належного вигляду чому-небудь. Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину (пляшку) з водою для волосся (Л. Мартович); Після .. весілля цілісінький тиждень поралася дякова сім’я, приводячи до пуття хату й подвір’я (А. Дімаров).
приво́дити / привести́ до па́м’яті (до тя́ми, до прито́мності і т. ін.) кого. 1. Виводити із стану непритомності. Сташка і стара .. почали приводити зомлілу до пам’яті (Ірина Вільде); Коли його привели до пам’яті, він був блідий, мов труп (І. Франко). 2. Допомагати комусь повернутися до реальності, схаменутися, опам’ятатися і т. ін. Данило сидів і думав: “Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам’яті приводило” (А. Хижняк); Параска намагалася привести чоловіка до пам’яті — верзе не знати що, хай отямиться (К. Гордієнко); Він був заклопотаний якимись думками і не звертав уваги, що час спливає. Рип возів, притишені балачки привели його до тями (П. Панч); Лункий наказ “по домівках” привів мене до притомності (Олесь Досвітній).
приво́дити / привести́ на світ (Бо́жий) кого. Давати життя комусь; народжувати дитину. Пані .. віддалася вчасно і від того часу жила буквально на те, щоб приводити дітей на світ і плекати їх (О. Кобилянська); А дівчина гине… Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Божий, Мусить погибати (гинути) (Т. Шевченко); Іванова мати привела на світ дванадцятеро дітей (М. Томчаній); // що. Бути причиною появи чого-небудь; породжувати. Земля, натомившись до краю, Тільки дрібноту приводить на світ, земля, що раніше Творам своїм надавати могла велетенського зросту (М. Зеров).
Значення в інших словниках
- приводити — Я зараз вивчаю українську мову, і вона мені дається нелегко. От ніяк не можу, наприклад, вловити відмінність між дієсловами приводити і призводити, відрізняти і розрізняти. А можливо, її і немає. Чи як? Чекаю відповіді в “Уроках державної мови”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- приводити — приво́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приводити — (куди) заводити, ВЕСТИ; (кого) спроваджувати; (думку) наводити; (судно) приставляти; (до чого) доводити, призводити; (в рух) ІД. урухомлювати, (машину) пускати в роботу; (дитину) народжувати; (теля) ІД. телитися. Словник синонімів Караванського
- приводити — -джу, -диш, недок., привести, -еду, -едеш; мин. ч. привів, -вела, -вело; док., перех. 1》 Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. || Приходити куди-небудь, з'являтися десь на чолі загону, війська і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приводити — 1. призводити, призвести, попризводити, викликати, викликати, повикликати, накликати, накликати, понакликати, завдавати, завдати, позавдавати, заподіювати, заподіяти, позаподіювати, наподіювати, наподіяти, понаподіювати, сподіювати, сподіяти... Словник чужослів Павло Штепа
- приводити — ПРИВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. приві́в, вела́, ло́; док., кого, що. 1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Словник української мови у 20 томах
- приводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- приводити — Приво́дити, -во́джу, -во́диш, -дять; приво́дь, -во́дьте; див. приве́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приводити — ПРИВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. приві́в, вела́, ло́; док., перех. 1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. Батьки приводили дітей записувати до школи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- приводити — Приво́дити, -джу, -диш сов. в. привести́, -веду́, -де́ш, гл. Приводить, привести. Приводить він до того дерева вовків. Рудч. Ск. І. 7. Словник української мови Грінченка