приговор

Значення в інших словниках

1. приговор — правильніше: присуд, вирок «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. приговор — при́говор 1 іменник чоловічого роду вирок арх. при́говор 2 іменник чоловічого роду постанова розм. Орфографічний словник української мови
3. Приговор — Присуд, вирок Неправильно-правильно
4. приговор — ПРИ́ГОВОР, у, ч. 1. заст. Вирок (у 1 знач.). Маруся слухала ці одрубні фрази – і мов приговор смерті їй читали... (Г. Хоткевич); – От. А тепер я зроблю тобі приговор і ррростріляю, як собаку... Пойняв? (І. Багряний). 2. розм. Постанова яких-небудь зборів. Словник української мови у 20 томах
5. приговор — ВИ́РОК (ухвала суду про винність або невинність підсудного), ПРИ́СУД, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР заст., ЗА́СУД діал.; ВЕРДИ́КТ книжн. (перев. суду присяжних). Суддя зачитував вирок, і чекання ставало просто нестерпним (В. Дарда); Тут були лише ті, кого.. Словник синонімів української мови
6. приговор — Пригово́[і́]р, -ру; -во́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. приговор — ПРИ́ГОВОР, у, ч. 1. заст. Вирок (у 1 знач.). Маруся слухала ці одрубні фрази — і мов приговор смерті їй читали… (Хотк., II, 1966, 269). 2. розм. Постанова яких-небудь зборів. Нарешті він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати. Словник української мови в 11 томах