приговор

ВИ́РОК (ухвала суду про винність або невинність підсудного), ПРИ́СУД, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР заст., ЗА́СУД діал.; ВЕРДИ́КТ книжн. (перев. суду присяжних). Суддя зачитував вирок, і чекання ставало просто нестерпним (В. Дарда); Тут були лише ті, кого.. хвилювало кожне слово присуду (П. Дорошко); Поки був молодий (суддя), то завжди бувало усі рішення сам пише (Панас Мирний); Олександр знову прочитав приговор, і ще дужче сколихнулися селянські голови (М. Стельмах); Та не сама тюрма була для мене найтяжчою пробою: засуд кримінального суду (І. Франко).

УХВА́ЛА (прийнята голосуванням колективна думка), ПОСТАНО́ВА, РЕЗОЛЮ́ЦІЯ, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР розм.; РІШЕ́НЕЦЬ заст.; ВО́ТУМ перев. із сл . довіри, довір'я, недовіри, недовір'я (ухвала парламенту щодо ставлення до уряду або окремих його членів); ПРИ́СУД (чиясь оцінка кого-, чого-небудь, чиєсь рішення, в тому числі й суду). Терешко розповів.. про ухвалу загальних зборів звернутись до сільської громади з заявою, щоб при розподілі землі та майна поміщицького врахували і їхні, наймитські, інтереси (А. Головко); З приводу інформації начштабу про становище в комуні написали коротеньку резолюцію (І. Микитенко); Рішення з'їзду; Мартин.. кладе перед очі Коропа приговор Стайківського сходу (Г. Косинка); Миттю витягли його на кін та й оголосили йому рішенець товариства (А. Кримський); Висловити вотум довір'я урядові країни; Шляхтич гаразд знав козачі звичаї і не чекав повторення присуду (І. Ле).