пригнічувати

Значення в інших словниках

1. пригнічувати — пригні́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. пригнічувати — ПРИГНІТАТИ, тиснути, притискати, давити, придавлювати; (серце) гнітити, засмучувати; (чуття) ПРИГЛУШУВАТИ; (кого) лягати <�тягарем> на плечі кому; Р. ПРИГНОБЛЮВАТИ; п! УТИСКАТИ. Словник синонімів Караванського
3. пригнічувати — див. давити; підкорювати Словник синонімів Вусика
4. пригнічувати — -ую, -уєш і рідко пригнітати, -аю, -аєш, недок., пригнітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 Придавлювати кого-, що-небудь своєю силою або вагою. 2》 перен. Гнітюче впливати на психіку; викликати тяжке і болісне почуття. || Гнітити (серце, розум і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пригнічувати — ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГНІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., кого, що. 1. Придавлювати кого-, що-небудь своєю силою або вагою. Словник української мови у 20 томах
6. пригнічувати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док. Словник синонімів української мови
7. пригнічувати — ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГНІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. 1. Придавлювати кого-, що-небудь своєю силою або вагою. Павло пішов по алеї, і йому здавалось, ніби гілля в гущавині пригнічує його зверху до землі (Н. Словник української мови в 11 томах
8. пригнічувати — Пригнічувати, -чую, -єш гл. = пригнітати. Безбожники пригнічують нещасних. К. Іов. 76. Словник української мови Грінченка