гнітити

1. гнобити, погнобити, зігноблювати, зігнобити, позігноблювати, погноблювати, погнобити, угноблювати, угнобити, повгноблювати, тиснути, затискувати, затиснути, позатискувати, натискувати, потискувати, потиснути, притискувати, притиснути, попритискати, стискувати, стиснути, постискувати, утискувати, утиснути, повтискувати, див. пригнічувати, репресувати

2. див. давити, нагнітати, репресувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнітити — Гнітити, -чу, -тиш гл. 1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Стор. МПр. 21. Гнітили сир. Левиц. І. 466. 2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи. Чуб. II. 29. Словник української мови Грінченка
  2. гнітити — ГНІТИ́ТИ, гнічу́, гні́тиш, недок. 1. що. Давити на що-небудь; стискувати, спресовувати що-небудь. Коло комбайна екскурсія зажадала, щоб заводи зробили таку машину, яка гнітила б січену солому (К. Словник української мови у 20 томах
  3. гнітити — Гніти́ти, гнічу́, гні́тиш і гне́сти́, гнету́, гнете́ш; гніти́в, -ти́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гнітити — ГНІТИ́ТИ, гнічу́, гні́тиш, недок., перех. 1. Давити на що-небудь; стискувати, спресовувати що-небудь. — Мати чогось довго колотила масло, гнітила сир, то й мені не спалося (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах
  5. гнітити — (сир) давити; П. (серце, душу) лягати каменем <�тягарем> на що, лежати каменем на чому; (тіло) ГНОБИТИ. Словник синонімів Караванського
  6. гнітити — гнічу, гнітиш, недок., перех. 1》 Давити на що-небудь; стискувати, спресовувати що-небудь. 2》 перен. Спричинятися до пригніченого стану; викликати тяжке та болісне почуття. 3》 перен. Піддавати гніту, утиску; гнобити, пригноблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. гнітити — гніти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  8. гнітити — [гн'ітитие] гн'ічу, гн'ітиеш; нак. гн'іти, гн'іт'іт' Орфоепічний словник української мови
  9. гнітити — див. давити; кривдити; підкорювати Словник синонімів Вусика
  10. гнітити — гніти́ти се́рце (ду́шу). Виклика́ти тяжкий настрій, болісне відчуття. Моє серце слізьми повне, Щось важке, щось невимовне Гнітить душу без кінця (П. Грабовський). Фразеологічний словник української мови
  11. гнітити — ВА́ЖКО кому, присудк. сл. (про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій, стан, обстановку), ТЯ́ЖКО, СУ́МНО, ГІ́РКО, ЖУ́РНО, ГНІТИ́ТЬ кого. Так якось тяжко та важко. Словник синонімів української мови