1. Словник чужослів Павло Штепа

пронизувати

Колоти, кольнути, наколювати, наколоти, понаколювати, приколювати, приколоти, поприколювати, проколювати, проколоти, попроколювати, уколювати, уколоти, повколювати, стромляти, стромити, постромляти, застромлювати, застромити, позастромлювати, настромлювати, настромити, понастромлювати, устромлювати, устромити, повстромлювати, уганяти, угонити .угнати, увігнати, заганяти, загнати, хромлити, прохромлювати, прохромити, попрохромлювати, схромлювати, схромити, посхромлювати, штрикати, штрикнути, штриконути, зіштрикувати, зіштрикати, позіштрикувати, проштрикувати, уштрикувати, уштрикнути, повштрикувати, (мороз) шкулити, дошкулювати, дошкулити, зішкулювати, зішкулити, позішкулювати, ушкулювати, ушкулити, вовшкулювати, див. протикати, прошибати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронизувати — прони́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пронизувати — Протинати, прошивати, проймати; (твір) проходити червоною ниткою; п-к -УЮЧИЙ, що пронизує, здатний пронизати, ПРОНИЗЛИВИЙ, проникливий, (біль) терпкий, (погляд) гостроколючий. Словник синонімів Караванського
  3. пронизувати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  4. пронизувати — -ую, -уєш, недок., пронизати, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Швидким рухом розрізати, розділяти, розсікати (повітря, воду і т. ін.). || тільки 3 ос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пронизувати — ПРОНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., кого, що. 1. Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). Щось гостре, гаряче пронизує його тіло (М. Коцюбинський); Станіслав Жолкевський .. Словник української мови у 20 томах
  6. пронизувати — прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) кого. Суворо, пильно оглядати кого-небудь. — Драстуйте… Спокійно й поважно відповідає Корній, пронизуючи його своїми маленькими очима (В. Фразеологічний словник української мови
  7. пронизувати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  8. пронизувати — ПРОНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. 1. Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). Щось гостре, гаряче пронизує його тіло (Коцюб., І, 1955, 409); Станіслав Жолкевський.. Словник української мови в 11 томах
  9. пронизувати — Пронизувати, -зую, -єш сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77. Словник української мови Грінченка