1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пронизувати

прони́зувати

-ую, -уєш, недок., пронизати, -ижу, -ижеш, док., перех.

1》 Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.).

|| перен. Швидким рухом розрізати, розділяти, розсікати (повітря, воду і т. ін.).

|| тільки 3 ос. Миттєво протікати по чому-небудь (про електричний струм, магнітний потік і т. ін.).

|| чим і без додатка. Перетинати що-небудь навпіл.

|| чим і без додатка, перен. Проникати, проходити крізь що-небудь (про світлові промені).

2》 тільки 3 ос. Проростати на певну глибину крізь що-небудь (про коріння).

3》 також без додатка, перен. Проникаючи крізь одяг, проймаючи наскрізь, викликати неприємні фізичні відчуття (про вітер, холод і т. ін.).

|| безос.

|| Раптово охоплювати тіло або його частину (про біль).

|| Раптово впливати на людину, її свідомість (про психічні відчуття).

|| Раптово промайнути у свідомості (про думку, здогад і т. ін.).

Пронизувати до кісток — а) проймати, дошкуляти (про холод, сирість і т. ін.); б) раптово проймати тіло або його частину (про біль).

4》 чим і без додатка, перен. Пильно, прискіпливо, допитливо вдивлятися в кого-, що-небудь з метою оцінки, осуду і т. ін.

5》 чим, перен. Різко, гучно наповнювати звуками повітря, простір і т. ін.

6》 перен. Проходити через що-небудь основною, провідною думкою (про тему, ідею і т. ін.).

7》 тільки док. Низати (у 1 знач.) якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронизувати — прони́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пронизувати — Протинати, прошивати, проймати; (твір) проходити червоною ниткою; п-к -УЮЧИЙ, що пронизує, здатний пронизати, ПРОНИЗЛИВИЙ, проникливий, (біль) терпкий, (погляд) гостроколючий. Словник синонімів Караванського
  3. пронизувати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  4. пронизувати — Колоти, кольнути, наколювати, наколоти, понаколювати, приколювати, приколоти, поприколювати, проколювати, проколоти, попроколювати, уколювати, уколоти, повколювати, стромляти, стромити, постромляти, застромлювати, застромити, позастромлювати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. пронизувати — ПРОНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., кого, що. 1. Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). Щось гостре, гаряче пронизує його тіло (М. Коцюбинський); Станіслав Жолкевський .. Словник української мови у 20 томах
  6. пронизувати — прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) кого. Суворо, пильно оглядати кого-небудь. — Драстуйте… Спокійно й поважно відповідає Корній, пронизуючи його своїми маленькими очима (В. Фразеологічний словник української мови
  7. пронизувати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  8. пронизувати — ПРОНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. 1. Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). Щось гостре, гаряче пронизує його тіло (Коцюб., І, 1955, 409); Станіслав Жолкевський.. Словник української мови в 11 томах
  9. пронизувати — Пронизувати, -зую, -єш сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77. Словник української мови Грінченка