1. Словник синонімів Вусика

пронизувати

див. колоти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронизувати — прони́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пронизувати — Протинати, прошивати, проймати; (твір) проходити червоною ниткою; п-к -УЮЧИЙ, що пронизує, здатний пронизати, ПРОНИЗЛИВИЙ, проникливий, (біль) терпкий, (погляд) гостроколючий. Словник синонімів Караванського
  3. пронизувати — -ую, -уєш, недок., пронизати, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Швидким рухом розрізати, розділяти, розсікати (повітря, воду і т. ін.). || тільки 3 ос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пронизувати — Колоти, кольнути, наколювати, наколоти, понаколювати, приколювати, приколоти, поприколювати, проколювати, проколоти, попроколювати, уколювати, уколоти, повколювати, стромляти, стромити, постромляти, застромлювати, застромити, позастромлювати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. пронизувати — ПРОНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., кого, що. 1. Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). Щось гостре, гаряче пронизує його тіло (М. Коцюбинський); Станіслав Жолкевський .. Словник української мови у 20 томах
  6. пронизувати — прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) кого. Суворо, пильно оглядати кого-небудь. — Драстуйте… Спокійно й поважно відповідає Корній, пронизуючи його своїми маленькими очима (В. Фразеологічний словник української мови
  7. пронизувати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  8. пронизувати — ПРОНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. 1. Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). Щось гостре, гаряче пронизує його тіло (Коцюб., І, 1955, 409); Станіслав Жолкевський.. Словник української мови в 11 томах
  9. пронизувати — Пронизувати, -зую, -єш сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77. Словник української мови Грінченка