1. Словник чужослів Павло Штепа

підривати

Підкопувати, підкопати, попідкопувати, (бомбою) висаджувати, висадити, повисаджувати, (віку) збавляти, збавити, позбавляти, укорочувати, укоротити, повкорочувати, (господарку) переводити, перевести, попереводити, (справу) нівечити, знівечувати, знівечити, познівечувати, понівечувати, понівечити, псувати, зіпсовувати, зіпсувати, позіпсовувати, попсовувати, попсувати, (установу) киринити, накиринювати, накиринити, понакиринювати, покиринювати, покиринити, скиринювати, скиринити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підривати — підрива́ти 1 дієслово недоконаного виду руйнувати; послаблювати підрива́ти 2 дієслово недоконаного виду рити землю Орфографічний словник української мови
  2. підривати — Висаджувати <�в повітря>, пускати в повітря, зривати; (дружбу) розладнувати, послаблювати, шкодити чому, г. підважувати, підміновувати; (віру) руйнувати, (здоров'я — ще) збавляти, НАДРИВАТИ; (землю) підкопувати; (авторитет, чий) ІД. дискредитувати кого; дк. ПІДІРВАТИ, (коня) загнати. Словник синонімів Караванського
  3. підривати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  4. підривати — I -аю, -аєш, недок., підірвати, підірву, підірвеш, док., перех. 1》 Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. 2》 перен. Діями, вчинками і т. ін. шкодити чому-небудь, послаблювати щось. || Позбавляти чого-небудь, руйнувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підривати — ПІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПІДІРВА́ТИ, підірву́, піді́рве́ш, док., що. 1. Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. Словник української мови у 20 томах
  6. підривати — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
  7. підривати — ПІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПІДІРВА́ТИ, підірву́, піді́рве́ш, док., перех. 1. Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. Розбивали гарнізони, Склади підривали, За знущання і за муки Ворога карали (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
  8. підривати — I. Підрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187. --------------- II. Підрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать. Словник української мови Грінченка