підривати
підрива́ти 1
дієслово недоконаного виду
руйнувати; послаблювати
підрива́ти 2
дієслово недоконаного виду
рити землю
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підривати — Висаджувати <�в повітря>, пускати в повітря, зривати; (дружбу) розладнувати, послаблювати, шкодити чому, г. підважувати, підміновувати; (віру) руйнувати, (здоров'я — ще) збавляти, НАДРИВАТИ; (землю) підкопувати; (авторитет, чий) ІД. дискредитувати кого; дк. ПІДІРВАТИ, (коня) загнати. Словник синонімів Караванського
- підривати — див. рвати Словник синонімів Вусика
- підривати — I -аю, -аєш, недок., підірвати, підірву, підірвеш, док., перех. 1》 Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. 2》 перен. Діями, вчинками і т. ін. шкодити чому-небудь, послаблювати щось. || Позбавляти чого-небудь, руйнувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підривати — Підкопувати, підкопати, попідкопувати, (бомбою) висаджувати, висадити, повисаджувати, (віку) збавляти, збавити, позбавляти, укорочувати, укоротити, повкорочувати, (господарку) переводити, перевести, попереводити, (справу) нівечити, знівечувати... Словник чужослів Павло Штепа
- підривати — ПІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПІДІРВА́ТИ, підірву́, піді́рве́ш, док., що. 1. Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. Словник української мови у 20 томах
- підривати — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
- підривати — ПІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПІДІРВА́ТИ, підірву́, піді́рве́ш, док., перех. 1. Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. Розбивали гарнізони, Склади підривали, За знущання і за муки Ворога карали (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
- підривати — I. Підрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187. --------------- II. Підрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать. Словник української мови Грінченка