підривати

НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. — Та він же вкінець надірве своє здоров'я! (Г. Хоткевич); — Куди йому косити? Підірвав здоров'я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров'я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).

ОСЛА́БИТИ (зробити слабшим у військовому, політичному, організаційному і т. ін. відношенні), ПОСЛА́БИТИ, ПІДІРВА́ТИ, РОЗХИТА́ТИ, ПОХИТНУ́ТИ, ПІДТОЧИ́ТИ, ЗНЕСИ́ЛИТИ, ПОТРЯСТИ́ підсил., ОБЕЗСИ́ЛИТИ підсил. рідше, РОЗМИ́ТИ рідше. — Недок.: осла́блювати, ослабля́ти рідше послабля́ти (посла́блювати), підрива́ти, розхи́тувати, підто́чувати, знеси́лювати, потряса́ти, обезси́лювати, розмива́ти. — Ви заберете найнадійніших, найкращих бійців з дружини і це ослабить, знесилить нашу дружину! (Ю. Смолич); Листівки, диверсії, вбивства — все це тримало німців у нервовій напрузі, примушувало бути насторожі і не послаблювати гарнізону в місті (Д. Бедзик); Воєнна авантюра не тільки не зміцнила царизм, а ще більше розхитала (з підручника); Не помилився Володислав — сидів собі тихенько його поплічник у Галичі і, мов шашіль, підточував Романову могутність (А. Хижняк); Потрясав (Бабек) основи імперії халіфів (П. Тичина).

ПІДРИВА́ТИ (руйнувати, знищувати тощо за допомогою вибуху), ЗРИВА́ТИ, РВА́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ПУСКА́ТИ (із сл. у повітря). — Док.: підірва́ти, зірва́ти, ви́садити, пусти́ти. В оточенні довелось самим підривати "катюші", щоб не дісталися ворогові (О. Гончар); З громом зривайте мости, партизани, Штаби ворожі паліть (К. Герасименко); — За що ти б'єшся, отаман, за що руйнуєш нам дороги і рвеш мости? (В. Сосюра); Минали години в гаморі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породу (Д. Ткач); — З кожної роти нашого батальйону зголоситься декілька простих солдатів під командою десятника пустити у повітря панцирний поїзд ворога (переклад С. Масляка).

ПІДРИВА́ТИ (сили, здоров'я, нерви тощо), РОЗХИ́ТУВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ), ПІДЛА́МУВАТИ, ПІДЛО́МЛЮВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ (ОСАДЖА́ТИ) розм., ПІДТИНА́ТИ розм., ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм. — Док.: підірва́ти, розхита́ти, осла́бити, підломи́ти, осади́ти, підітну́ти (підтя́ти), підвереди́ти, під'ї́хати діал. Страшна туга підривала її сили і сушила тіло (Д. Бедзик); Найбільше дошкуляли (Сеспелю) вранішні підйоми. Вони доконували його, поступово розхитували і без того неспокійні нерви (Ю. Збанацький); Якась жура його гризла та ослабляла тіло (М. Коцюбинський); Мені було в Києві дещо таке, що трошки мене підломило фізично й морально (Леся Українка); Того, що найдужче осадило здоров'я Тетяни, він ніколи не зазнавав (Л. Яновська); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Повсякчас пасла (мати) мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Силу його під'їхала важка, несподівана туга (Панас Мирний).

ШКО́ДИТИ чому (бути шкідливим перев. для здоров'я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИ рідше, ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИ що, ПІДКО́ШУВАТИ що, ПІДСІКА́ТИ що, ПІДТИНА́ТИ що, ПІДТО́ЧУВАТИ що, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) що, розм., ЗАВГО́РЮВАТИ діал.; ША́РПАТИ (із сл. душа, мозок, нерви, серце і т. ін. — розладнувати нервову систему людини). — Док.: зашко́дити, зава́дити, підірва́ти, підкоси́ти, підсікти́, підітну́ти, підтя́ти, підточи́ти, підрі́зати, завго́рити, поша́рпати. Пиріг животові не шкодить (прислів'я); — Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров'ю! (І. Франко); Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням (Леся Українка); Прикрощі підривали здоров'я, але не згасили Довженкової віри (з журналу); Підкошувала мене нова журба і тривога: я не знала, що з Миколою (Ірина Вільде); Рання хвороба очей, нужда, голод, переслідування з боку царських чиновників — ось що їло талант його, ось що його підсікало! (П. Тичина); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Йому жагуче хотілося жити, але хвороба безжально підточувала старечий організм (А. Шиян); Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують її немощну силу (Панас Мирний); Але що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами — в кров? (А. Головко).