резон

Значення в інших словниках

1. резон — Резо́н: — сенс [51;52] Словник з творів Івана Франка
2. резон — резо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. резон — Підстава, причина; мн. РЕЗОНИ, докази, аргументи, міркування, запевнення. Словник синонімів Караванського
4. резон — див. аргумент Словник синонімів Вусика
5. резон — -у, ч., розм. 1》 Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь. 2》 Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування. Не резон — нема рації, сенсу. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. резон — РЕЗО́Н, у, ч., розм. 1. Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь. Я тільки старалась .. виставити резони, чого я куди їду і чому я так, а не інакше поступаю (Леся Українка). 2. Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування. Словник української мови у 20 томах
7. резон — резо́н [франц. raison, від лат. ratio (rationis) – доказ, підстава, причина] розумна підстава, доказ, рація, доцільність. Словник іншомовних слів Мельничука
8. резон — ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Словник синонімів української мови
9. резон — Резо́н, -ну; -зо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. резон — РЕ́ЗОН, у, ч., розм. 1. Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь. Я тільки старалась.. виставити резони, чого я куди їду і чому я так, а не інакше поступаю (Л. Укр., V, 1956, 411). 2. Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування. Словник української мови в 11 томах
11. резон — рос. резон (від фр. raison) — 1. Розумна основа, доказ, розуміння. Eкономічна енциклопедія