резон

ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Без ніякого доводу його обвинувачено в страшному злочинстві, зганьблено, закинуто в тюрму (І. Франко); Зовнішня краса світу в його (П. Тичини) поезії виступає як підтвердження душевної краси людини (А. Малишко); — В людській натурі є потяг до ідеальних гармоній — свідченням тому хоча б математика, логіка, музика(О. Гончар); Біографічні дані нічого не додають, а служать хіба документом, посвідченням правильності передачі автором ідеології свого класу (В. Еллан); З великим-великим трудом, випадково напавши на якісь переконуючі аргументи, удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів (Г. Хоткевич); Шкода мою вам гальмувати помсту. Холодні тут резони не поможуть (переклад П. Куліша); Баби раді, що зорудували з моєї притики своє діло (в адвоката), просять мене на могорич (Лесь Мартович); Крім Джмелика, було заарештовано чоловік вісім хуторян, яких через тиждень, за відсутністю доказів, випустили (Григорій Тютюнник). — Пор. I. 1. підста́ва.

I. ПІДСТА́ВА (розумне обґрунтування чогось), РА́ЦІЯ, СЕНС, ГЛУЗД, РЕЗО́Н розм. Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з'їзд (А. Головко); — Жукова мені заявила,.. що немає ніякої рації займатися перевихованням Гайдая (О. Донченко); В словах Сидорука є певний сенс (Ю. Бедзик); (Анна:) Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в тім глузд? (Леся Українка); Буває ж, наприклад, що люди рішуче доламують речі, котрі не дуже навіть непоправно надломилися. А який — коли збоку оцінювати — в цьому резон? (Н. Тихий). — Пор. I. до́від, 1. при́від.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резон — Резо́н: — сенс [51;52] Словник з творів Івана Франка
  2. резон — резо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. резон — Підстава, причина; мн. РЕЗОНИ, докази, аргументи, міркування, запевнення. Словник синонімів Караванського
  4. резон — див. аргумент Словник синонімів Вусика
  5. резон — -у, ч., розм. 1》 Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь. 2》 Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування. Не резон — нема рації, сенсу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. резон — Причина, підстава, ґрунт, див. рація Словник чужослів Павло Штепа
  7. резон — РЕЗО́Н, у, ч., розм. 1. Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь. Я тільки старалась .. виставити резони, чого я куди їду і чому я так, а не інакше поступаю (Леся Українка). 2. Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування. Словник української мови у 20 томах
  8. резон — резо́н [франц. raison, від лат. ratio (rationis) – доказ, підстава, причина] розумна підстава, доказ, рація, доцільність. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. резон — Резо́н, -ну; -зо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. резон — РЕ́ЗОН, у, ч., розм. 1. Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь. Я тільки старалась.. виставити резони, чого я куди їду і чому я так, а не інакше поступаю (Л. Укр., V, 1956, 411). 2. Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування. Словник української мови в 11 томах
  11. резон — рос. резон (від фр. raison) — 1. Розумна основа, доказ, розуміння. Eкономічна енциклопедія