1. Словник чужослів Павло Штепа

рити

1. копати, викопувати, викопати, повикопувати, відкопувати, відкопати, повідкопувати, закопувати, закопати, позакопувати, накопувати, накопати, понакопувати, обкопувати, обкопати, пообкопувати, перекопувати, перекопати, поперекопувати, підкопувати, підкопати, попідкопувати, покопувати, покопати, прикопувати, прикопати, поприкопувати, прокопувати, прокопати, попрокопувати, розкопувати, розкопати, порозкопувати, скопувати, скопати, поскопувати, укопувати, укопати, повкопувати

2. це свиня р.

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рити — ри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рити — Копати; (береги, водою) розривати, розмивати; (моркву) викопувати; (речі) ЖМ. перебирати, переривати; (під кого) інтриґувати проти кого; Р. ритися. Словник синонімів Караванського
  3. рити — див. ганьбити; копати Словник синонімів Вусика
  4. рити — рию, риєш, недок. 1》 перех. Розкопувати, розривати, розпушувати що-небудь рихле, сипке. 2》 перех. Вибираючи, викидаючи землю, робити, копати заглиблення, яму і т. ін. 3》 перех. Викопувати, видобувати що-небудь із землі. 4》 перех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рити — РИ́ТИ, ри́ю, ри́єш, недок. 1. що. Розкопувати, розривати, розпушувати що-небудь рихле, сипке. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (М. Коцюбинський); Сенько припав до землі з залізним копачем і став рити землю (І. Словник української мови у 20 томах
  6. рити — ри́ти знев. 1. говорити поза очі (ст)||рицкати (рицькати) 2. шукати (м, ср) ◊ ри́ти кана́ли = ка́нал Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рити — Був Шумлянський — не шумів, був Шептицький — не шептів і ти Рило — не рий. Всі три перемиські єпископи: Онуфрій Шумлянський 1746-62, Атанасій Шептицький 1762-79, Максиміліян Рило 1785-1794. Еп. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. рити — Рию, риєш, недок. 1. Зводити наклеп, звинувачувати в чомусь. Ти на кого риєш, гад??! 2. Шукати компромат на когось. Рити на своїх колег, копатись у їхній брудній білизні — от спосіб роботи у цій фірмі. Словник сучасного українського сленгу
  9. рити — КОПА́ТИ (лопатою, заступом тощо робити заглиблення в землі, снігу і т. ін.; видобувати щось із землі, снігу тощо), РИ́ТИ, ВИКО́ПУВАТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИБИРА́ТИ (видобувати із землі вирощену картоплю); КОПА́ТИСЯ (робити заглиблення в землі); ШТИКУВА́ТИ спец. Словник синонімів української мови
  10. рити — Ри́ти, ри́ю, ри́єш; рий, ри́йте; рив, ри́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рити — РИ́ТИ, ри́ю, ри́єш, недок, 1. перех. Розкопувати, розривати, розпушувати що-небудь рихле, сипке. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір’я (Коцюб., II, 1955, 51); Сенько припав до землі з залізним копачем і став рити землю (Фр. Словник української мови в 11 томах
  12. рити — Рити, -рию, -єш гл. 1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Шевч. 648. Понура свиня, а глибоко риє. Ном. № 7323. 2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене. Ном. № 9555. Словник української мови Грінченка