1. Словник чужослів Павло Штепа

розпускати

(брунька) розвиватися, розвинутися, порозвиватися, (вітрила) напинати, напнути, нап'ясти, понапинати, (в'язанку) відшморгувати, відшморгати, повідшморгувати, (дитину) розбещувати, розбещити, порозбещувати, (згурт) розв'язувати, розв'язати, порозв'язувати, розганяти, розігнати, порозганяти, закривати, закрити, позакривати, припиняти, припинити, поприпиняти, (линву) розсотувати, розсотати, порозсотувати, (листя) розгортати, розгорнути, порозгортати, (опаску) попускати, попустити, (поголоску) поширювати, поширити, розповсюджувати, розповсюдити, порозповсюджувати, (прапор) розгортувати, розгортати, розгорнути, порозгортувати, (пуп'янка) розпукувати, розпукати, порозпукувати, (у воді) розчиняти, розчинити, порозчиняти, (язика) див. говорити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпускати — розпуска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпускати — (учнів) відпускати, не тримати, звільняти; (партію) ліквідувати; (язика) давати волю чому; (гілля) розкидати, простягати; (пояс) попускати, послабляти; (тетиво) РОЗМОТУВАТИ, розплітати; (вітрила) НАПИНАТИ, розгортати; (пазурі) показувати... Словник синонімів Караванського
  3. розпускати — див. балувати Словник синонімів Вусика
  4. розпускати — -аю, -аєш, недок., розпустити, -ущу, -устиш, док., перех. 1》 Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. || Звільняти з роботи, служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розпускати — РОЗПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., кого. 1. кого. Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Словник української мови у 20 томах
  6. розпускати — випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв. Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Фразеологічний словник української мови
  7. розпускати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. розпускати — РОЗПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов’язків. Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Словник української мови в 11 томах