розпускати
розпуска́ти
-аю, -аєш, недок., розпустити, -ущу, -устиш, док., перех.
1》 Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків.
|| Звільняти з роботи, служби.
|| Припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, виборного органу і т. ін.; ліквідувати.
|| Давати можливість розійтися, розбігтися, роз'їхатися в різні боки.
2》 розм. Не перешкоджати текти. Розпускати сльози.
Розпускати слини (слинки) — а) починати плакати; б) розніжуватися від надмірного розчулення.
3》 Широко, в усі боки розкидати, простягати, займаючи великий простір.
4》 Послабляти, попускати, роблячи не туго затягнутим.
|| Давати можливість вільно спадати, не стягуючи, не скріплюючи (волосся і т. ін.).
|| Тягнучи нитку, розмотувати або розплітати що-небудь.
|| Розпорюючи шви, складки, робити просторішим (одяг).
Розпускати губу — говорити багато неприємного.
Розпускати косу — а) розплітати волосся; б) розм. Проводити першу шлюбну ніч.
5》 Розвертати, розкривати, розгортати що-небудь згорнуте, складене. Розпускати листя. Розпускати пазурі.
6》 перен. Послаблюючи вимогливість до кого-небудь, контроль за кимсь, дозволяти йому не стримуватися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. Розпускати себе. Розпускати язика.
7》 розм. Розсіювати, поширювати у навколишньому просторі.
8》 Розповідати, повідомляти всім або багатьом.
|| Поширювати (чутки, новини, брехні і т. ін.).
|| рідко. Розповсюджувати для ознайомлення (книги, твори, видання і т. ін.).
9》 розм. Перетворювати що-небудь на рідину; розплавляти, розтоплювати.
|| Розчиняти в рідині, розбавляти рідиною.
10》 перев. док., безос., розм. Зробити важким для їзди, ходьби.
11》 перев. док. Розтратити що-небудь марно.
Розпустити за вітром — марно витратити.
Значення в інших словниках
- розпускати — розпуска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпускати — (учнів) відпускати, не тримати, звільняти; (партію) ліквідувати; (язика) давати волю чому; (гілля) розкидати, простягати; (пояс) попускати, послабляти; (тетиво) РОЗМОТУВАТИ, розплітати; (вітрила) НАПИНАТИ, розгортати; (пазурі) показувати... Словник синонімів Караванського
- розпускати — див. балувати Словник синонімів Вусика
- розпускати — (брунька) розвиватися, розвинутися, порозвиватися, (вітрила) напинати, напнути, нап'ясти, понапинати, (в'язанку) відшморгувати, відшморгати, повідшморгувати, (дитину) розбещувати, розбещити, порозбещувати, (згурт) розв'язувати, розв'язати... Словник чужослів Павло Штепа
- розпускати — РОЗПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., кого. 1. кого. Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Словник української мови у 20 томах
- розпускати — випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв. Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Фразеологічний словник української мови
- розпускати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розпускати — РОЗПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов’язків. Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Словник української мови в 11 томах