розпускати

Значення в інших словниках

1. розпускати — (учнів) відпускати, не тримати, звільняти; (партію) ліквідувати; (язика) давати волю чому; (гілля) розкидати, простягати; (пояс) попускати, послабляти; (тетиво) РОЗМОТУВАТИ, розплітати; (вітрила) НАПИНАТИ, розгортати; (пазурі) показувати... Словник синонімів Караванського
2. розпускати — див. балувати Словник синонімів Вусика
3. розпускати — -аю, -аєш, недок., розпустити, -ущу, -устиш, док., перех. 1》 Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. || Звільняти з роботи, служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розпускати — (брунька) розвиватися, розвинутися, порозвиватися, (вітрила) напинати, напнути, нап'ясти, понапинати, (в'язанку) відшморгувати, відшморгати, повідшморгувати, (дитину) розбещувати, розбещити, порозбещувати, (згурт) розв'язувати, розв'язати... Словник чужослів Павло Штепа
5. розпускати — РОЗПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., кого. 1. кого. Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Словник української мови у 20 томах
6. розпускати — випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв. Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Фразеологічний словник української мови
7. розпускати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
8. розпускати — РОЗПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов’язків. Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Словник української мови в 11 томах