свадьба

Значення в інших словниках

1. свадьба — сва́дьба іменник жіночого роду весілля діал. Орфографічний словник української мови
2. свадьба — СВА́ДЬБА, и, ж., діал. Весілля. Свар не свадьба (Номис); Вітер на сопілку грає, напинає бубни Осінь, – скоро буде свадьба (В. Сосюра); – Ти не бійся, до вечора полежиш на березі, а потім в медсанбат, а там і в госпіталь... Поки свадьба скоїться, воно й загоїться! (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
3. свадьба — СВА́ДЬБА, и, ж., діал. Весілля. Свар не свадьба (Номис, 1864, № 3283); Вітер на сопілку грає, напинає бубни Осінь, — скоро буде свадьба (Сос. Словник української мови в 11 томах