свадьба

сва́дьба

іменник жіночого роду

весілля

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свадьба — моск. весілля хохл. (свадьба) весілля весілля Словник чужослів Павло Штепа
  2. свадьба — СВА́ДЬБА, и, ж., діал. Весілля. Свар не свадьба (Номис); Вітер на сопілку грає, напинає бубни Осінь, – скоро буде свадьба (В. Сосюра); – Ти не бійся, до вечора полежиш на березі, а потім в медсанбат, а там і в госпіталь... Поки свадьба скоїться, воно й загоїться! (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  3. свадьба — СВА́ДЬБА, и, ж., діал. Весілля. Свар не свадьба (Номис, 1864, № 3283); Вітер на сопілку грає, напинає бубни Осінь, — скоро буде свадьба (Сос. Словник української мови в 11 томах