ситний

1. наїдний, поживний, заживний, живильний

2. багатий, добробутний, достачний, заможний, маєтний, худібний

3. це просіяний на ситі

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ситний — си́тний 1 прикметник поживний си́тний 2 прикметник спечений з просіяного борошна ситни́й прикметник настояний на меду або підсолоджений медом рідко Орфографічний словник української мови
ситний — Поживний, тривний, ок. наїдний, (хліб) ІД. ситник Словник синонімів Караванського
ситний — I -а, -е. 1》 Який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про страви, їжу); тривний. || Багатий на їжу, страви і т. ін. 2》 рідко. Те саме, що ситий 2). || у знач. ім. ситний, -ного, ч. Гладка людина. 3》 Те саме, що ситий 5). II -а, -е. Великий тлумачний словник сучасної мови
ситний — СИ́ТНИЙ¹, а, е. 1. Який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про страви, їжу); тривний. Ходить [Мотря] коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками або м'якиною (Панас Мирний); На придолинку росла конюшина, пирій – ситний корм скотині (К. Словник української мови у 20 томах
ситний — ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Словник синонімів української мови
ситний — Си́тни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ситний — СИ́ТНИЙ¹, а, е. 1. Який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про страви, їжу); тривний. Ходить [Мотря] коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками або м’якиною (Мирний, II, 1954, 110); На придолинку росла конюшина... Словник української мови в 11 томах
ситний — Ситний, -а, -е !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними. Гн. І. 92. 2) Питательный, сытный. Ситна паша. Словник української мови Грінченка