ситний

СИ́ТНИЙ¹, а, е.

1. Який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про страви, їжу); тривний.

Ходить [Мотря] коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками або м'якиною (Панас Мирний);

На придолинку росла конюшина, пирій – ситний корм скотині (К. Гордієнко);

Ситна вечеря так підкріпила козака, що він готовий був дертись на перший-ліпший бастіон (С. Добровольський);

// Багатий на їжу, страви і т. ін.

Йосипенко піднявся нагору, увійшов у велику хату, де завжди були гудючі бенкети, ситні обіди (Панас Мирний).

2. рідко. Те саме, що си́тий 2;

// у знач. ім. си́тний, ного, ч. Гладка людина.

Пита ситний худого: а куди ти йдеш (Сл. Б. Грінченка).

3. Те саме, що си́тий 5.

– Достатків там більше, – почав той, – переорюють краще, та й земля ситніша. Тут з глиною – руда, а там, як вугіль, чорна (Панас Мирний).

СИ́ТНИЙ², а, е.

1. Просіяний через сито.

Ситне борошно.

2. Спечений з борошна, просіяного на ситі.

Ситний хліб.

СИТНИ́Й, а́, е́, заст.

Настояний на меду або підсолоджений медом.

Пивали [шляхтичі] по тій Вкраїні Меди та вина ситнії (з думи);

Хваляться панове Кіньми дорогими, Ісповняють [наповнюють] срібні кубки Винами ситними (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситний — си́тний 1 прикметник поживний си́тний 2 прикметник спечений з просіяного борошна ситни́й прикметник настояний на меду або підсолоджений медом рідко Орфографічний словник української мови
  2. ситний — Поживний, тривний, ок. наїдний, (хліб) ІД. ситник Словник синонімів Караванського
  3. ситний — I -а, -е. 1》 Який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про страви, їжу); тривний. || Багатий на їжу, страви і т. ін. 2》 рідко. Те саме, що ситий 2). || у знач. ім. ситний, -ного, ч. Гладка людина. 3》 Те саме, що ситий 5). II -а, -е. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ситний — 1. наїдний, поживний, заживний, живильний 2. багатий, добробутний, достачний, заможний, маєтний, худібний 3. це просіяний на ситі Словник чужослів Павло Штепа
  5. ситний — ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Словник синонімів української мови
  6. ситний — Си́тни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ситний — СИ́ТНИЙ¹, а, е. 1. Який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про страви, їжу); тривний. Ходить [Мотря] коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками або м’якиною (Мирний, II, 1954, 110); На придолинку росла конюшина... Словник української мови в 11 томах
  8. ситний — Ситний, -а, -е !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними. Гн. І. 92. 2) Питательный, сытный. Ситна паша. Словник української мови Грінченка