1. Словник чужослів Павло Штепа

скучати

моск. нудитися

нудьгувати, занудьговувати, занудьгувати, понудьговувати, понудьгувати, див. хандрити, (за ким) тужити, затужувати, затужити, позатужувати, натужуватися, натужитися, понатужуватися, потужувати, потужити, стужувати, стужити, постужувати, утужувати, утужити, повтужувати, див. скорбіти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скучати — скуча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скучати — -аю, -аєш, недок., скучити, -чу, -чиш, док. 1》 Відчувати скуку; нудьгувати. 2》 за ким – чим, без кого – чого і без додатка. Почувати тугу через відсутність кого-, чого-небудь, сумувати без когось, чогось. || ірон. || Відчувати брак чого-небудь їстівного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скучати — СКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. Відчувати скуку; нудьгувати. Паничі скучати їй не давали: щодня, щовечора з нею бавились, то в карти, грали, то пісеньок співали... (Марко Вовчок); – Невже ви тут скучаєте, в цьому раю?... Словник української мови у 20 томах
  4. скучати — Скучає, як собака за києм. Зовсім не скучає. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. скучати — НУДЬГУВА́ТИ (відчувати гнітючий душевний стан від бездіяльності, відсутності розваг, інтересу до навколишнього), НУ́ДИ́ТИСЯ, СКУЧА́ТИ рідше; НИ́ДІТИ, СКНІ́ТИ, МАРУ́ДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. скучати — СКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. Відчувати скуку; нудьгувати. Паничі скучати їй не давали: щодня, щовечора з нею бавились, то в карти, грали, то пісеньок співали… (Вовчок, І, 1955, 259); — Невже ви тут скучаєте, в цьому раю?... Словник української мови в 11 томах